Офтальмолог в Києві

Практичним утіленням цих наукових досягнень займається офтальмолог – лікар, який лікує хвороби очей, відповідає за профілактику зорових патологій та відновлення функцій зору. Крім стандартної перевірки та підбору оптичної корекції, він діагностує серйозні патології. І якщо пацієнту необхідна операція, лікар-офтальмолог робить призначення та направляє пацієнта до офтальмохірурга або лазерного хірурга-офтальмолога.

Коли варто звернутися до офтальмолога?

Симптоми, які є приводом для консультації офтальмолога, це:

• раптове зниження гостроти зору чи короткочасна його втрата;
• зорова тьмяність або нечіткість;
• поява спалахів, плаваючих «мушок», темних плям або туману перед очима;
• ниточки чи павутинки перед очима;
• випадіння полів зору;
• стійке відчуття стороннього тіла;
• почервоніння кон'юнктиви, набряк повік або наявність гнійних виділень;
• сухість або надмірна сльозотеча;
• регулярний біль в очних яблуках, який посилюється під час зорового навантаження.

Ці прояви є показанням для термінового огляду. Але багато небезпечних патологій розвиваються приховано, без болю чи помітного дискомфорту на ранніх стадіях. Тому фахівці наполягають, що профілактичне обстеження офтальмолога має стати щорічною звичкою для кожної людини, навіть за умови відсутності проблем і суб'єктивно хорошого зору.

Які захворювання лікує офтальмолог?

Спектр патологій очної системи охоплює десятки різноманітних діагнозів. Сучасна офтальмологія дозволяє брати під контроль навіть ті хвороби, які раніше вважалися вироком для зору. Лікар-офтальмолог працює як з банальними запаленнями, так і з важкими хронічними процесами, допомагає пацієнтам різного віку впоратися із вродженими порушеннями чи з віковими змінами.

До патологій, які лікує офтальмолог, належать:

• аномалії рефракції – короткозорість, далекозорість, астигматизм;
• косоокість;
• порушення бінокулярних функцій;
• порушення колірного чи контрастного зору;
• порушення світлової чутливості (фотофобія);
• інфекції та запалення – кон'юнктивіт, блефарит, кератит, ячмінь, халязіон;
• синдром сухого ока;
• синдром лінивого ока;
• глаукома;
• катаракта будь-якої стадії, вікова пресбіопія;
• деструкція склоподібного тіла;
• дистрофія або відшарування сітківки;
• ретинопатія – діабетична, гіпертонічна, атеросклеротична, посттравматична.

Лікар-офтальмолог також надає невідкладну допомогу при травматичних ураженнях ока або потраплянні в нього сторонніх тіл.

Як підготуватись до прийому офтальмолога

Особливої підготовки перед оглядом немає, але є кілька деталей. Потрібно:

• не робити макіяж очей;
• зняти лінзи за кілька годин до прийому;
• взяти з собою окуляри та лінзи.

Крім того, перед візитом до офтальмолога не можна робити дії, які сильно напружують очі або змінюють тиск. Протипоказанням для обстеження зору також є вживання напередодні консультації алкоголю, кави або енергетичних напоїв.

Якщо людина вже використовує якісь лікувальні краплі або має медичну документацію з попередніх обстежень, все це обов’язково потрібно взяти із собою.

Варто також враховувати, що під час огляду лікар перевіряє очне дно і стан сітківки із застосуванням крапель для розширення зіниць, після яких картинка перед очима на кілька годин стане розмитою. Через це не варто приїжджати на обстеження зору за кермом авто.

Що входить у прийом офтальмолога

До первинної консультації офтальмолога входить збір скарг пацієнта, вивчення історії хвороб, базовий скринінг зору.

По часу первинний прийом у офтальмолога триває 45-60 хвилин. Зазвичай цього часу цілком вистачає, щоб спокійно зробити базові тести, розібратися з діагнозом і розписати лікування.

Діагностика у відділенні офтальмології

Базовий скринінг зору включає наступні процедури:

• Ленсметрія – вимірювання оптичної сили поточних окулярів або лінз.
• Авторефрактометрія – первинна швидка комп’ютерна перевірка діоптрій.
• Пневмотонометрія – швидке вимірювання тиску повітрям.
• Візометрія – перевірка зору за таблицею з лінзами й без.
• Перевірка характеру зору та Стереоскопічний тест (тести на бінокулярність).
• Перевірка кольоросприйняття (картки Рабкіна).
• Біомікроскопія – огляд переднього відрізка ока через мікроскоп щілинної лампи.
• Мідріаз – краплі для розширення зіниці.
• Огляд очного дна через лінзу після крапель.

Якщо базовий огляд не дає можливості встановити точний діагноз і визначитись з ефективним методом лікування, то призначається додаткова діагностика:

• Оптична когерентна томографія (ОКТ)– головний метод комп’ютерної діагностики сітківки та зорового нерва.
• Кератотопографія – комп’ютерна побудова 3D-карти рогівки.
• Оптична біометрія АРГОС – лазерне цифрове сканування довжини ока для розрахунку штучного кришталика.
• Пахіметрія – комп’ютерне або ультразвукове вимірювання товщини рогівки в мікронах.
• Ендотеліальна мікроскопія – точний комп’ютерний підрахунок клітин рогівки.
• Ультразвукове дослідження (А/В сканування) – акустичне сканування внутрішніх структур, якщо кришталик каламутний.
• Кінетична периметрія – апаратне дослідження полів зору комп’ютерним периметром.

Методи лікування захворювань зору

Для відновлення зорових функцій лікарі використовують комплексний підхід. Сьогодні методи лікування захворювань очей, які застосовує офтальмолог, це:

• консервативна терапія – індивідуальний підбір медикаментів, спеціальних крапель, вітамінних комплексів;
• апаратне лікування – комплекс вправ на спеціальних тренажерах;
• фізіотерапевтичні процедури – магнітотерапія, електростимуляція;
• лазерні технології – малоінвазивні процедури для лікування сітківки та корекції рефракції;
• хірургічне втручання – заміна кришталика при катаракті, операції при глаукомі.