Сечовід – це еластична протока, по якій сеча тече від нирки до сечового міхура. Коли цей шлях чимось перекривається, наприклад, камінням або пухлиною, виникає небезпечний застій рідини, тому лікарі вдаються до спеціальної процедури. Проводиться процедура стентування сечоводу. Всередині цього каналу встановлюється гнучка дренажна трубка – стент сечоводу. Вона розширює просвіт судини та відновлює рух сечі. Ставлять стент у сечовід для того, щоб «обійти» перешкоду, зняти набряк і дати нирці можливість нормально працювати без зайвого тиску.
Така операція рятує пацієнтів від складних порожнинних втручань у більшості випадків гострої блокади нирки, а сама процедура триває зовсім мало часу. Зазвичай стояти стент у сечоводі може від 2 тижнів до декількох місяців – усе залежить від ситуації. Потім його обов'язково виймають. Залишати дренаж назавжди не можна. Якщо не видалити стент із сечоводу, він починає обростати солями та камінням, викликає сильні болі та високу температуру, провокує пошкодження ниркових тканин та хронічне запалення нирки.
Стентування сечоводу роблять для того, щоб механічно розширити звужену ділянку органу та гарантувати стабільний рух рідини до міхура. Це дозволяє миттєво зняти внутрішній тиск і дати тканинам можливість відновитися після травми чи запалення.
Показання для стентування сечоводу:
перекриття просвіту каменем, що викликало ниркову кольку;
здавлення каналу новоутвореннями сусідніх органів;
стриктури (рубцеві звуження) після запальних процесів;
сильний набряк тканин безпосередньо після видалення каменю;
стиснення сечових шляхів при складній вагітності.
Але стентування сечоводу можливе не для всіх. Протипоказання для цієї маніпуляції – активна фаза циститу чи уретриту, а також значні пошкодження уретри, що не дає змоги ввести та стояти дренажу безпечно.
Але якщо зробити стентування сечоводу з цих чи з інших причин неможливо, то у такому випадку проводять встановлення стента в нирку (нефростомію). Стентування нирки роблять зовсім інакше. Виведення сечі буде відбуватись безперервно у зовнішній сечоприймач, по дренажній трубці, що проходить через шкіру в ділянці попереку, безпосередньо з порожнини нирки. Встановлюють стент для нирки під контролем УЗД.
Підготовка до стентування сечоводу
Етапи підготовки до стентування сечоводу:
Здача загальних аналізів крові та сечі (для виключення прихованих інфекцій).
При вагітності – перевірка стерильності сечі (за необхідності призначають дозволені антибіотики ще до процедури).
Проходження коагулограми (діагностика згортання крові).
Точне визначення місця проблеми за допомогою УЗД або КТ.
Консультація з хірургом-урологом щодо припинення прийому ліків, що розріджують кров, та попередження анестезіолога про наявність алергії на контрастні речовини або знеболювальні засоби.
Гігієнічний душ та очищення зони введення інструментів.
Не обмеження, а повне припинення вживання їжі та рідини за 7-8 годин до стентування.
Дотримання цих простих рекомендацій дозволяє мінімізувати ризик небажаних реакцій на анестезію та прискорює відновлення після встановлення стента у сечовід.
Як встановлюють стент в сечовід
Процедура встановлення внутрішнього уретрального дренажу називається ретроградним стентуванням сечоводу. Хірург діє максимально акуратно. Через сечовипускальний канал вводиться тонкий прилад – цистоскоп, за допомогою якого стент проводиться через уретру в сечовий міхур, далі через вічко сечоводу в сечовід і аж до миски нирки.
На кінцях стента розташовані спеціальні завитки, завдяки яким стент виглядає як «свинячий хвіст». Верхній завиток чіпляється всередині ниркової миски, а нижній фіксується в порожнині сечового міхура. За рахунок цього стент у сечоводі тримається надійно і не потребує додаткового підшивання чи зовнішніх кріплень.
При вагітності стентування сечоводу роблять тільки під УЗД, з максимальною швидкістю та моніторингом серцебиття плоду.
Операція стентування триває по часу недовго – від 15 до 40 хвилин. Після встановлення стента у медичному центрі зазвичай лежать від 2 до 5 годин, щоб лікарі переконалися, що анестезія відійшла і все добре.
Відчуття, характерні після встановлення стента в сечоводі – це постійне бажання бігати в туалет та тягучий дискомфорт внизу живота. Зауважимо, що нормальними симптомами після встановлення стента також вважаються тиск у боці в момент сечовипускання та рожевий відтінок сечі.
Ходити після встановлення стента можна, коли після наркозу повністю повернеться свідомість, голова не буде паморочитиметься, а ноги стануть міцними. Разом з тим зауважимо, що ходити зі стентом в сечоводі не боляче. Він дуже тонкий і в спокої не відчувається зовсім. Але під час ходьби або зміни положення тіла його нижній завиток механічно торкається трикутника сечового міхура – найбільш чутливої зони з великою кількістю нервових закінчень. Це викликає помірний дискомфорт, провокує хибне відчуття наповненості та позиви до туалету.
Після встановлення уретрального стента призначають такі ліки:
антибіотики – щоб не почалося запалення;
протизапальні – щоб зняти набряк слизових оболонок;
альфа-адреноблокатори – для зниження подразнення міхура;
спазмолітики – щоб розслабити протоки й прибрати біль;
уросептики – для профілактики циститу та пієлонефриту.
Самовільна відміна препаратів або ігнорування рекомендацій лікаря може мати серйозні наслідки для здоров'я сечовидільної системи. Дотримання схеми прийому ліків допомагає мінімізувати дискомфорт та запобігти спазмам. Якщо ж на фоні терапії відчувається раптове посилення симптомів, це дає зрозуміти, що стент змістився, і треба швидко йти до лікаря.
Як витягують стент із сечоводу
Загалом стент у сечоводі може стояти від кількох тижнів до кількох місяців. Але у реальності стент у сечоводі повинен стояти так довго, щоб нирка повністю відновила свою функцію, а сечовід знову став прохідним без сторонньої допомоги.
Триває операція з видалення стента зазвичай від 2 до 10 хвилин:
Видаляють стент з сечоводу у чоловіків за допомогою цистоскопа. Процес проходить під місцевою анестезією. Використання спеціального гелю дозволяє мінімізувати неприємні відчуття при проходженні інструмента через довгу чоловічу уретру.
Стент з сечоводу у жінок витягують набагато швидше і простіше, ніж у чоловіків. Жіноча уретра широка та коротка, тому процедура займає лише декілька хвилин.
Видаляти стент з сечоводу не боляче, але ця маніпуляція може викликати відчуття короткочасного потягування та незначний швидкоплинний дискомфорт.
Після видалення стента із сечоводу відбувається практично миттєве полегшення. Якщо були, то зникають позиви до частого сечовипускання та тягучий тиск у боці. Домішки крові в сечі вже не з’являються.
Дієта при стентуванні сечоводу передбачає відмову від їжі та напоїв, що подразнюють слизові оболонки сечовивідної системи – гострих страв, солінь, жирних продуктів та алкоголю. Раціон треба збагатити відвареними овочами, запеченими фруктами та кисломолочними продуктами. Після видалення стента з сечоводу пацієнту неодмінно призначають посилений питний режим для промивання сечових шляхів та профілактичний курс уроантисептиків.
Ще раз зауважимо, якщо не видалити стент із сечоводу, то він почне інкрустуватися солями, що призведе до утворення каменів, хронічного запалення, розвитку важкого пієлонефриту або гідронефрозу.
Встановлення та видалення стента в Medical Plaza
Процедура стентування сечоводу в медичному центрі Medical Plaza у Києві проводиться з використанням передових ендоскопічних технологій та сертифікованих біосумісних дренажних систем від провідних світових брендів. Наші урологи мають високу кваліфікацію, успішний багаторічний досвід та бездоганну репутацію. Це поєднання гарантує високу точність маніпуляцій та повну безпеку пацієнта на кожному етапі втручання.
Для багатьох вирішальним фактором при пошуку медичного закладу є доступність послуг, тому актуальна ціна стентування сечоводу у нашому центрі завжди залишається прозорою та включає професійний медичний супровід. Вибір нашої клініки гарантує високу компетентність, оперативність, стерильність та високі стандарти приватної медицини для швидкого вирішення урологічних проблем.
Встановлення уретрального стента Allium
Цей стент у сечовід виготовляється в Ізраїлі та відноситься до преміум-класу. Модель має унікальне інноваційне полімерне покриття, що запобігає інкрустації солями та за потреби дозволяє конструкції залишатися в організмі до 3 років. Завдяки великому калібру та високій радіальній силі Allium ефективно розширює звужені ділянки, запобігаючи повторним стенозам. Технологія дозволяє легко витягти систему без пошкодження тканин навіть після тривалого перебування в організмі.
Встановлення стента Memokath
Виготовляють стент у сечовід бренда Memokath у Данії. Його особливість – термочутливий нітиноловий сплав та спіралеподібна структура трубки. Це дозволяє «запам'ятовувати» форму, значно знижує дискомфорт та біль, забезпечує стабільне положення та вільний відтік сечі навіть у складних випадках. Система встановлюється під місцевою анестезією і є оптимальною для пацієнтів, яким протипоказані складні операції.
Стент у сечоводі: можливі побічні ефекти
Після встановлення стента пацієнти можуть відчувати дискомфорт, пов'язаний з подразненням стінок сечового міхура стороннім тілом. Найчастіше спостерігаються такі стенто-асоційовані симптоми, як почастішання та різкість позивів до сечовипускання, домішки крові в сечі (гематурія) після фізичних навантажень, больові відчуття в ділянці нирок або таза. Також треба підготуватися до того, що зі стентом буде боляче ходити в туалет. Причини цього: міхурово-сечовідний рефлюкс (сеча під тиском закидається назад у нирку), подразнення нижнім завитком шийки сечового міхура та м’язовий спазм від подразнення слизової самого сечоводу.
Усі ці прояви зазвичай не потребують видалення конструкції. По-перше, вони стають менш гострими через кілька днів після встановлення стента у сечовід, і по-друге, вони коригуються медикаментозно. Проте при підвищенні температури, сильних болях або масивній кровотечі необхідно негайно звернутися до лікаря.
Життя після встановлення стента в сечовід
Наявність стороннього тіла в організмі вимагає певних обмежень у повсякденних звичках. Якісне життя зі стентом у сечоводі передбачає виконання таких правил:
Своєчасне спорожнення без затримок.
Дотримання дієти та пиття великої кількості води, щоб сеча не ставала насиченою.
Обмеження фізичних навантажень.
Ці заходи допомагають уникнути госпіталізації через ускладнення після стентування сечоводу та дозволяють дочекатися планового видалення стента без критичного дискомфорту.
Рекомендації після видалення стента з сечоводу
Після вилучення стороннього тіла сечовивідні шляхи мають відновити природну перистальтику. Життя після видалення стента із сечоводу зазвичай повертається до звичного ритму вже наступного дня, проте в перші години можуть зберігатися різі або незначна гематурія.
Після зняття стента з сечоводу важливо не знижувати об'єм споживаної води, щоб забезпечити промивання сечовивідних шляхів та запобігти застійним явищам у нирках.
Займатися сексом після видалення стента із сечоводу у жінок і чоловіків можна через 24 години. Цього часу достатньо, щоб зник набряк слизової сечівника та знизився ризик занесення бактерій у травмовані канали. Різниці в термінах через стать немає, оскільки період регенерації епітелію ідентичний.
Що не можна робити після видалення стента з сечоводу
Термінів вилучення треба дотримуватися суворо, адже перетриманий стент у сечоводі небезпечний обростанням солями. До того ж органи ще кілька днів залишаються чутливими до подразників. Тому після видалення стента з сечоводу не можна робити наступне:
ігнорувати питний режим (сеча має бути світлою, без осаду);
навантажувати організм спортом чи важкою працею;
гріти ділянку попереку, відвідувати лазню чи сауну;
переохолоджуватися;
вживати алкоголь та гостру їжу, щоб не спровокувати подразнення.
Дотримання цих обмежень протягом першого тижня після того, як видаляють стент із сечоводу, допоможе уникнути запалення та ускладнень, і прискорить реабілітацію.
Так, стент може зміститися через фізичне навантаження або особливості анатомії – вроджене подвоєння сечоводів, їхнє атипове звуження, зміну форми через тиск сусідніх органів.
Дізнатися, що з вашим стентом щось не так і він змістився можна за посиленням болю в боці, частими позивами до сечовипускання, появою крові в сечі або припиненням відтоку рідини. Точно підтвердити зміщення може лише УЗД або рентген.
Після встановлення стента у сечовід сексом можна займатися через 2-3 дні, коли вщухне первинний біль. Щоб уникнути його зміщення слід уникати різких рухів. Для профілактики інфекції травмованих слизових оболонок сечоводу треба використовувати презерватив, а після акту – випорожнювати сечовий міхур та пити багато води.
Урогенітальний стент стоїть, доки він не відновить прохідність сечоводу або до зникнення причини блокади. Для зняття набряку після операції потрібно 1-2 тижні, для виходу каменів – 3-4 тижні, для розширення стриктури – кілька місяців, а при пухлинах стент у сечоводі стоїть постійно, з регулярною заміною. М’які поліуретанові стенти для сечоводу стоять 1-6 місяців, а металеві сплави та зі спеціальним полімерним покриттям – 1-3 роки.
Вартість маніпуляції встановлення звичайних стентів для сечоводу становить 6-15 тис. грн, а складних, типу Memokath або Allium – 30-40 тис. грн. До ціни за встановлення необхідно додати вартість наркозу – 1,5-3 тис. грн та перебування у стаціонарі (доба) – 2-5 тис.грн. Витягують стент із сечоводу за 4,5-6,5 тис. грн.
