Екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ) – одна з найпоширеніших методик лікування безпліддя. За даними Європейського товариства репродукції людини та ембріології (ESHRE), у світі щорічно проводиться приблизно 2,5 мільйона циклів ЕКЗ. В Європі ця цифра становить 800000 циклів на рік, в тому числі 10000-15000 циклів в Україні. Це високотехнологічна галуь, яка використовує найсучасніші досягнення науки. Але вона має під собою втручання в організм людини, тому серед пацієнтів завжди залишається багато питань про своє здоров’я. Одне з найчастіших: чи може ЕКЗ викликати рак?
Як проходить ЕКЗ?
Процедура ЕКЗ складається з кількох етапів:
- стимуляція яєчників (СЯ);
- трансвагінальна пункція яєчників (ТВП);
- запліднення клітин та культивування ембріонів;
- підготовка ендометрію для переносу ембріонів (ембріотрансферу).
На етапі стимуляції та моделювання ендометрію (а подеколи і на інших підготовчих етапах) неможливо обійтись без специфічних лікарських засобів, а саме без гормональних препаратів.
Гормональна стимуляція і онкологія
Стимуляція яєчників потребує обов’язкового використання гормональних ін’єкцій, що викликають ріст не одного фолікула, як в природних умовах, а багатьох одразу. Питання: “Чи не викликають ці препарати рак?” виникає мабуть в кожної другої жінки. Саме поняття “гормони” стигматизоване суспільством і викликає неприємні асоціації з погіршенням стану здоров’я та “хімією”. Але так чи інакше ці сполуки утворюються в нашому організмі і від них залежать всі процеси життєдіяльності. З грецької “hormao” означає “приводити в рух”, “збуджувати”. Для того, щоб подіяти, молекула гормону як ключик має з’єднатися із спеціальним замком - рецептором. І так приводиться в рух його [гормону] ефект. Рецептори до різних груп гормонів, відповідно, можуть міститись в різних органах і тканинах (мішенях). Препарати для стимуляції яєчників містять гормони, які людський мозок синтезує кожного дня протягом життя. Рецептори до цих гормонів знаходяться в яєчниках. Тобто весь ефект від введення цих ліків здоровій людині- ріст фолікулів. Інша справа - СЯ при наявності гормонально-залежних пухлин органів малого тазу, молочної залози та злоякісних пухлин інших локалізацій. Але будь-яка пара при вступі до програми ЕКЗ обстежується згідно чинних наказів МОЗ України, що дозволяє виявити фактори ризику та “тривожні дзвіночки” ще до початку СЯ та нівелює онко-ризики до середньо популяційних.
Під “прицілом” онкологічного процесу в процедурі ЕКЗ найбільше перебувають яєчники, адже інколи СЯ проходить не один раз, і повторювані стимулюючі впливи на таку залозу як яєчник можуть спровокувати атипові процеси. Але ось що про це кажуть дослідження
- Рак яєчників: Систематичний огляд і метааналіз Gennari et al. (2014), в якому аналізували дані про жінок, які проходили ЕКЗ, виявив, що базове безпліддя (тобто причина/хвороба, що змусила звернутися до репродуктолога), а не сам процес ЕКЗ, може бути основним фактором ризику розвитку раку яєчників . Норвезьке дослідження Maria Teresa Grigore, et al. (2020) виявило, що використання ЕКЗ не призводить до значного підвищення ризику розвитку раку яєчників. Однак базове безпліддя, а не сам процес ЕКЗ, може бути фактором ризику.
- Рак молочної залози: Brinton et al. (2013) у своєму дослідженні аналізували дані понад 67 000 жінок з США, які пройшли процедури ЕКЗ, і виявили, що ризик розвитку раку МЗ у таких жінок не відрізняється від середньо популяційного. А метааналіз Stewart et al. (2018), що включав дані з 13 різних досліджень і охоплював понад 1 мільйон жінок, також не виявив підвищеного ризику розвитку раку грудей після проведення ЕКЗ .
- Рак ендометрію: Деякі дослідження вказують на існуючі ризики розвитку раку ендометрію, але наголошують на безпосередньому зв’язку із причинами безпліддя, через які жінка використовує ДРТ. Особливо наголошується на жінках із синдромом полікістозних яєчників, у яких можливий тривалий естрогенний вплив на ендометрій ще до вступу в програму ЕКЗ.
- Інші види раку: Великомасштабне когортне дослідження Swerdlow et al. (2005), яке включало понад 100 000 жінок з Великобританії, не виявило значного підвищення ризику розвитку раку, такого як рак шлунка, кишечника або легень, серед жінок, які проходили ЕКЗ . Норвезьке дослідження Reigstad et al. (2015), яке аналізувало понад 2 мільйони жінок, також не виявило значного підвищення ризику розвитку раку після процедур ЕКЗ.
Що кажуть дослідження?
Отже, більшість сучасних досліджень показують, що ризики хоч і існують, але залишаються низькими і незначними у довгостроковій перспективі. Багато досліджень тривають і наразі, іі триватимуть ще довго, допоки людство не зможе отримати стовідсоткову відповідь. Але репродуктологи оцінюють стан здоров’я своїх пацієнток безупинно і постійно: від регулярних аналіз до УЗ-контролю при кожному візиті, а пацієнтам з факторами ризику розвитку онкологічних захворювань або сімейною історією раку слід обговорити всі можливі ризики та переваги з лікарем перед початком лікування.
Відповідаючи на питання, що поставили на початку - між ЕКЗ та раком не стоїть знак рівняння.
Репродуктивні технології постійно вдосконалюються, і наукові дослідження допомагають забезпечити максимальну безпеку для пацієнтів, які прагнуть досягти своєї мрії про батьківство. Не бійтеся ставити питання та консультуватися з фахівцями. Ваше здоров'я – це найцінніше, що у вас є, і ми в Medical Plaza готові допомогти вам зберегти його.