Лікування ЗПСШ

ЗПСШ, венеричні захвоювання, ІПСШ – у чому різниця

Для середньостатистичної людини усі три поняття синонімічні, проте між ними існують деякі відмінності. Венеричними захворюваннями називають групу інфекцій, яким характерний статевий шлях передачі. Це найстаріший і найпоширеніший термін. До венеричних захворювань найчастіше відносять гонорею, сифіліс, хламідіоз та ін.

Під поняттям ІПСШ більше мають на увазі не самі захворювання, а інфекційні збудники, які провокують появу недуги. Наприклад, захворювання має назву «гонорея», інфекційний збудник – гонококи. ІПСШ - це ширше поняття, ніж венеричні захворювання. Головний шлях передачі таких інфекцій теж статевий. У це поняття можна включити також кандидоз, герпес, уреаплазмоз, ВПЛ та ін. Сюди, наприклад, можна зарахувати і мікоплазми, гарднерели.

І, нарешті, ЗПСШ – це найбільший термін, який крім ІПСШ і венеричних захворювань, включає вірусні та паразитарні інфекції, якими можна заразитися переважно через статеві контакти, наприклад, фтиріаз. Інфікування також може статися побутовим, повітряно-крапельним, контактним шляхом, а також під час проведення медичних маніпуляцій.

Діангостика

На сьогоднішній день фахівці говорять про понад 30 різних ЗПСШ, кожне з яких може виявлятися по-різному. Низка захворювань взагалі протікає безсимптомно. Існують так звані латентні форми, які тривалий період можуть абсолютно не «видавати» себе. Ось чому фахівці рекомендують регулярно проводити обстеження на венеричні захворювання навіть за відсутності клінічних симптомів.

Загальні принципи

Навіть використання бар'єрних методів контрацепції не є стовідсотковою гарантією від ЗПСШ. Імовірність захворювань може збільшуватися під впливом наступних чинників: безладні статеві зв'язки, ослаблений імунітет, неправильне харчування, хронічний стрес, несприятлива екологічна ситуація.

Діагностика включає збір анамнезу, огляд, проведення лабораторних досліджень і диференціальний аналіз з іншими захворюваннями. Важливим джерелом інформації є анамнез сексуального життя пацієнта. Збір всіх даних проводиться в обстановці повної конфіденційності.

Фізикальне обстеження включає огляд шкіри, слизових оболонок, лімфатичних вузлів, геніталій, оцінку клінічних симптомів. Жінкам обов'язково проводиться гінекологічний огляд. Для оцінки стану передміхурової залози чоловікам проводиться ректальне пальцеве дослідження.

Показання до проведення

Підставою для звернення до фахівця можуть стати такі симптоми:

• болі та спазми внизу живота;
• запалення, набряк, гіперемія у сфері статевих органів;
• висипання на геніталіях;
• патологічні виділення з піхви у жінок та з уретри у чоловіків;
• поліурія, що супроводжується болями та різзю;
• свербіж та печіння в області геніталій;
• дискомфорт при статевому акті;
• плями, висипання, бульбашки, виразки, папіломи;
• збільшення лімфатичних вузлів у ділянці паху;
• підвищення температури, погіршення загального здоров'я.

Особливими показаннями до діагностики ЗПСШ є:

• незахищений статевий акт;
• планування гінекологічних операцій;
• урогенітальні запальні процеси;
• сексуальне насильство;
• обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез (викидень, безпліддя);
• діагностика при безплідді;
• підтверджений діагноз ЗПСШ у партнера;
• планування вагітності;
• часта зміна статевих партнерів.

Аналізи

Діагноз не ставиться лише на підставі симптомів. Для цього потрібно здати аналізи на статеві інфекції. Пацієнтам можуть призначатися:

• ІФА (у сироватці крові дозволяє виявити антитіла до тих чи інших інфекцій);
• ПЛР (дозволяє виявити генетичний матеріал патогену);
• алергічна проба (під шкіру вводиться ослаблений збудник захворювання);
• мазок на флору;
• бактеріологічний посів (визначає чутливість мікроорганізмів до того чи іншого препарату);
• уретроскопія;
• РІФ (фарбування біологічного матеріалу за допомогою різних реагентів);
• загальний аналіз сечі;
• УЗД.

Для отримання достовірних результатів до здачі аналізів необхідно правильно підготуватися. Дослідження крові проводяться натщесерце. За місяць до аналізу слід припинити прийом антибіотиків. Це може дати хибні результати. За добу до дослідження заборонено використання антисептичних засобів інтимної гігієни.

За 1-2 дні до здачі мазка рекомендується виключити статеві контакти. Якщо робиться зіскрібок висипання, за три дні забороняється змащувати шкіру будь-якими засобами. Жінкам найкраще здавати мазок в останні дні менструації (коли ще є незначні виділення). Чоловікам перед здаванням сперми рекомендується утримуватись за кілька днів від інтимних контактів, а також не переохолоджуватися та не перегріватися. Також перед взяттям зіскрібка представникам сильної статі забороняється мочитися за дві години до діагностичної процедури.

Анамнез

Для збору історії хвороби лікареві може знадобитися інформація про:

• ймовірне джерело інфікування;
• початок статевого життя;
• наявність ЗПСШ в анамнезі;
• час, що минув з моменту статевого контакту з потенційним джерелом інфекції до перших симптомів;
• наявність соматичних захворювань;
• кількість статевих партнерів;
• форму практикуючих  сексуальних контактів;
• результати діагностики статевого партнера;
• прийом лікарських препаратів;
• дотримання правил особистої та інтимної гігієни;
• методи контрацепції, які використовуються.

Диференціальний аналіз

ЗПСШ мають схожі симптоми, тому діагностика включає проведення диференціального аналізу:

• Хламідіоз. Інфекція вражає органи сечостатевого тракту. У понад п'ятдесят відсотках випадків захворювання протікає безсимптомно. Захворювання може виявлятися у вигляді почервоніння і набряклості статевих органів, тягнучого болю в нижній частині живота, кров'янистих виділень з піхви. Небезпека хламідіозної інфекції для жінок полягає у розвитку спайкового процесу, що викликає повну непрохідність маткових труб.
• Трихомоніаз. Небезпека захворювання пов'язана з латентним перебігом, що не супроводжується жодними симптомами. Пацієнтів можуть турбувати часті позиви до сечовипускання, спазми та різі. На слизовій оболонці з'являються садна та ерозії через часте розчісування. 
• Генітальний герпес. Виявляється у вигляді невеликих бульбашок, наповнених рідиною, які викликають сильне свербіння. Пізніше вони лопаються і перетворюються на виразки. Вони можуть з'являтися не тільки на статевих органах, а й на тілі, і навіть на обличчі. Висипання супроводжуються запаленням, свербінням та почервонінням.
• Гонорея. Клінічні симптоми з'являються вже наступного дня після зараження, що супроводжуються погіршенням загального самопочуття. При огляді можна побачити почервоніння та набряклість слизової оболонки, а також рясні патологічні виділення.
• ВІЛ. Виявляється у вигляді запалення лімфатичних вузлів, хронічної слабкості, головного болю, втрати апетиту, стійкого субфебрилітету.
• Сифіліс. Клінічні симптоми виникають у перший-другий тиждень після інфікування. Пацієнти скаржаться на висипання у сфері статевих органів, пальців рук, порожнини рота.

Лікування

Схема терапії залежить від типу збудника та поточного стану здоров'я. Вона підбирається в індивідуальному порядку для кожного пацієнта на основі результатів діагностики.

Загальні принципи

Лікування статевих інфекцій обов'язково повинні проходити обидва партнери, інакше повторного зараження не уникнути. Під час терапії при статевих контактах важливо користуватися бар'єрними методами контрацепції. Хороший результат можливий при комплексному лікуванні, систематичному застосуванні препаратів та дотриманні прописаного лікарем дозування.

Самовиліковування від ЗПСШ не відбувається. Зникнення симптомів без лікування не є показником одужання, а свідчить про перехід у латентну форму, позбутися якої буде набагато складніше. Чим раніше будуть вжиті заходи, тим більша ймовірність успішного лікування без розвитку небезпечних ускладнень.

Фахівцем у лікуванні ЗПСШ для жінок є гінеколог, чоловікам терапію підбирає уролог. У разі явних ознак присутності венеричних захворювань слід звертатися до венеролога.

Основні принципи лікування венеричних захворювань включають:

• медикаментозну терапію, спрямовану на зменшення клінічних симптомів та усунення збудника захворювання (або зниження його активності);
• профілактику ускладнень;
• одночасне лікування обох партнерів;
• виключення незахищених статевих зв'язків;
• відновлення функціональної активності сечостатевої системи.

Медикаментозна терапія

Головним методом лікування є медикаментозна терапія. Вона призначається на підставі результатів діагностики та чутливості інфекції до лікарських препаратів. Сучасні препарати дозволяють вилікувати багато ЗПСШ всього за один-два тижні.

Для усунення бактеріальних інфекцій призначаються антибіотики, у разі виявлення вірусної інвазії – противірусні препарати, у разі наявності грибкових патологій – протимікозні засоби. Для усунення больового синдрому та запалення можуть призначатися НПЗП. Для підтримки організму показані загальнозміцнюючі засоби та вітамінні комплекси.

Для лікування захворювань, що передаються статевим шляхом, можуть призначатися препарати для внутрішнього прийому, місцевого використання, а також у вигляді ін'єкцій. Для ефективної терапії важливі не тільки заходи, спрямовані на усунення симптомів, а й на корекцію загального стану загалом. У разі правильно підібраних препаратів у 95% випадків спостерігаються гарні результати без рецидивів та ускладнень.

Де лікувати

Найякісніше лікування венеричних захворювань у Києві проводиться в клініці Medical Plaza. Ось лише деякі з наших переваг:

• Комплексне обстеження.
• Власна лабораторія.
• Точні та швидкі результати досліджень.
• Повний діапазон лабораторних аналізів.
• Найновіше обладнання експертного класу.
• Грамотні спеціалісти з великим досвідом роботи.
• Авторські методики лікування.
• Повна анонімність.
• Уважний та ввічливий медичний персонал.
• Зручний графік роботи, відсутність черг.
• Зважені та виправдані ціни.
• Відсутність зайвих призначень та аналізів.

Чим раніше проблему буде виявлено, тим простіше її можна буде позбутися. На початкових етапах практично всі ЗПСШ піддаються лікуванню. Все, що Вам необхідно зробити – це не зволікати і записатися на прийом до лікаря вже зараз. Ми гарантуємо точну діагностику, позитивні результати лікування статевих інфекцій та максимальний комфорт!

Отже, ЗПСШ - це група захворювань, зараження якими відбувається при статевих контактах. Інфікування призводить до ураження всього організму. Без лабораторних досліджень поставити діагноз неможливо навіть за наявності явних клінічних симптомів. Періодично проходити діагностику на наявність венеричних захворювань, слід усім пацієнтам, які ведуть активне статеве життя. Своєчасне та адекватне лікування ЗПСШ дозволяє швидко позбутися проблеми та повернутися до звичного способу життя. Для цього призначається медикаментозна терапія. З її допомогою можна позбутися неприємних симптомів та повністю усунути збудника захворювання. Самолікування в домашніх умовах неприпустимо, це може призвести до небезпечних ускладнень. Неліковані ЗПСШ можуть стати причиною хронічних запалень, онкологічних захворювань і навіть безпліддя.