Пієлонефрит

Головна небезпека, яку становить пієлонефрит – руйнування функціональної тканини нирки, через що вона здатна втратити свою функцію. У разі двобічного процесу, це призводить до ниркової недостатності. Проте медики мають достатньо засобів, щоби попередити такі несприятливі наслідки.

Гострий пієлонефрит

Такий стан вважається першою стадією запалення ниркової тканини. За несприятливого перебігу або запізнього звернення до лікаря, процес «спускається» у сечовий міхур. Також виникає ризик прогресування і переходу хвороби в другу стадію.

Причини появи пієлонефриту

Запальний процес завжди спричиняють патогенні мікроорганізми. Це можуть бути віруси, бактерії, грибки. Найпоширеніші збудники:

• кишкова паличка;
• стафілококи;
• стрептококи;
• протей;
• ентерококи;
• синьогнійна паличка.

Часто пієлонефрит має комбіноване походження: запалення спричиняють асоціації кількох мікроорганізмів, що змушує ретельно обирати лікувальну тактику. Без специфічних досліджень, це зробити просто неможливо. Тому лікування пієлонефриту вдома, без консультації уролога – завжди ризик.

Через широку та коротку уретру інфекція в жінок швидко досягає сечового міхура. Цистит стає джерелом висхідного пієлонефриту.

Вторинними чинниками, котрі здатні спровокувати інфекційне запалення нирок є:

• перешкоди для сечовиділення, як-от анатомічні вади;
• сечокам’яна хвороба;
• розлади кровообігу в нирці;
• цукровий діабет;
• застій сечі в мисках, до якого може призводити звичка терпіти поклики до туалету.

Зазвичай, сприятливі для інфекції умови виникають в одній нирці. Із цієї причини хвороба частіше має однобічний характер.

Симптоми пієлонефриту

Гострий процес або загострення хронічного мають досить виразну, але й водночас – не завжди явну клінічну картину. Типові скарги:

• загальна слабкість;
• підвищення температури, інколи до 40 градусів;
• нудота;
• млявість;
• дискомфорт, біль із боку ураженої нирки;
• за двобічного пієлонефриту, біль має оперізувальний характер;
• каламутна сеча;
• озноби.

Зміни сечі, коли вона набуває розового кольору, є ознакою, що вже розпочався гнійний пієлонефрит і гаяти час на лікування народними методами вдома не можна.

Хронічний процес проявляється не так яскраво, хворобу часто виявляють випадково, коли здають аналізи з якогось іншого приводу.

Діагностика пієлонефриту

Досвідчений лікар клініки «Medical Plaza» вже за скаргами пацієнта може припустити запальне ураження нирок. Та, для того, щоби точно встановити діагноз, не обійтися без лабораторних та інструментальних досліджень. Особливо важливим всебічне обстеження стає, коли підозрюється пієлонефрит у дітей. Маленькі пацієнти інколи не можуть сформулювати скарги й потрапляють до клініки із симптомами загальної інтоксикації, за якими ниркова патологія не дуже помітна.

Для діагностики пієлонефриту проводяться:

• лікарське опитування та огляд;
• вимірювання артеріального тиску;
• аналізи сечі;
• аналізи крові;
• швидкі тести на поширені інфекції;
• УЗД нирок із вимірюванням їхніх розмірів, товщини коркової та мозкової речовини, параметрів збиральної системи;
• ендоскопічні дослідження;
• рентгенологічні методики – екскреторна та ретроградна урографія, ниркова артеріографія, КТ;
• МРТ у разі складних випадків та для обстеження вагітних, яким протипоказані рентгенологічні дослідження.

Кожна методика надає свою частку діагностичних даних. Вагоме значення має УЗД: сучасне устаткування в приватній клініці дає можливість діагностувати не лише запалення, але і стан кровообігу в ураженій нирці. Також обстеження показує зміни, властиві хронічному пієлонефриту без ризиків для здоров’я пацієнта.
Інколи доводиться вдаватися до біопсії нирки.

Лікування хронічного та гострого пієлонефриту

Лікування хронічного пієлонефриту лишається достатньо складною проблемою. Для досягнення ефекту необхідно дотримуватися низки принципів:

• нормалізувати відтік сечі;
• стабілізувати кровообіг у нирках;
• забезпечити курси превентивної антибіотикотерапії;
• усунути супутні розлади (наприклад – камені);
• коригувати імунний статус;
• боротися з ускладненнями процесу.

Проблема в тому, що патогенні мікроорганізми набувають стійкості до протимікробних препаратів. До того ж створюють скупчення, плівку, через що антибіотики не можуть знищити всю бактеріальну масу. Тому хворим із гострим пієлонефритом важливо якомога швидше призначити оптимальні препарати, щоби досягти ефекту й запобігти розвитку резистентності. А пацієнтам із хронічним процесом, необхідно періодично повторювати бактеріологічні аналізи сечі, проводити повторні курси антибіотикотерапії, навіть, за відсутності ознак загострення.

Переваги лікування пієлонефрит в клініці «Medical Plaza»

Головна умова успішного лікування – раціональна антибіотикотерапія з одночасною корекцією станів, котрі сприяють розвитку інфекції.

Для досягнення цієї мети ми обов’язково робимо УЗД нирок в Києві на устаткуванні експертного класу, в усіх необхідних режимах. Жінкам, за потреби, необхідно пройти гінеколога.

Дієта при пієлонефриті

Найбільш важливий момент – мінімізувати подразнення запалених нирок речовинами, котрі виділяються із сечею. Узагальнено, організовується харчування за лікувальними столами № 5, а при порушенні функції нирок – № 7, 7а.

Основні принципи дієти:

• обмеження гострих, пряних страв та спецій;
• відмова від алкоголю;
• їжу готувати на парі;
• уникати консервів;
• для перших страв не застосовувати крутий м’ясний бульйон;
• не можна каву, какао.

У меню дозволяється:

• відварне нежирне м’ясо;
• сир, кисломолочні продукти;
• крупи, макаронні вироби;
• рідкі супи;
• ягоди (зокрема – журавлина).

Часто виникає питання щодо питного режиму. Доказова медицина пропонує не обмежувати воду для пацієнтів, у яких немає проблем із відтоком сечі. Навпаки: рясне питво сприяє вимиванню патогенної флори зі збиральної системи нирок. Важливо правильно підібрати рідини для пиття: за результатами аналізів, лікар порекомендує лужні або підкислені напої. Це також складова ефективного лікування та профілактики рецидивів хвороби.