Що таке хронічний ендометрит: причини та лікування

З 2014 року з’явилося чимало наукових публікацій на тему жіночого здоров’я, автори яких вказують, що поширеною причиною безпліддя є хронічний ендометрит. Зокрема, Cicinelli E et al. [1] виявили це захворювання у 56,8% жінок, що проходили обстеження через ідіопатичне безпліддя. Схожі результати наводять автори інших публікацій на цю тему [2], [3].

Що таке хронічний ендометрит?

Хронічний ендометрит – це тривале, стійке, але малопомітне запалення внутрішньої слизової оболонки матки (ендометрія), найчастіше інфекційної природи. Хронічний ендометрит відрізняється від гострого етіологією (гостре запалення ендометрія зазвичай є реакцією на механічне травмування) та відсутністю виражених симптомів, типових для гострого запального процесу (інтенсивні болі внизу живота, підвищення температури, інтоксикація). Але хронічний запальний процес негативно впливає на жіноче репродуктивне здоров'я – порушуються функції ендометрія, знижуються шанси завагітніти, виносити дитину. Через такі особливості проявів хронічний ендометрит частіше виявляють не гінекологи, а репродуктологи (при поглибленому обстеженні пацієнток з безпліддям, звичним невиношуванням вагітності).

Причини розвитку хронічного ендометриту

За даними метааналізу 2025 року [4], більшість лікарів вважає основною причиною хронічного ендометриту бактеріальну інфекцію, що тривалий час зберігається в організмі. Цю теорію підтверджують результати бакпосівів ендометрія пацієнток з цим діагнозом – у них виявляють патогенну (мікоплазма, уреаплазма, хламідії) та факультативну (кишкова паличка, фекальний ентерокок, стрептокок) мікрофлору. Ще одне підтвердження бактеріальної природи захворювання – доказова ефективність антибактеріальної терапії у його лікуванні.

Можливі причини хронічного ендометриту та фактори ризику:

• мікоплазмоз, хламідіоз та інші ЗПСШ, що не лікувалися або не були повністю вилікувані та перейшли в хронічну форму;
• хронічні сечостатеві інфекції;
• порушення нормального мікробіому піхви, надмірний ріст та активізація умовно-патогенної мікрофлори, зниження місцевого імунітету;
• наявність у порожнині матки спайок, поліпів або сторонніх тіл (внутрішньоматкова спіраль);
• ендометріоз;
• повторні внутрішньоматкові втручання (аборт, вишкрібання матки);
• нехтування правилами інтимної гігієни, помилки при спринцюванні, використанні тампонів;
• іноді – ускладнення гострого ендометриту через недостатньо ефективне лікування;
• зниження загального імунітету, хронічний стрес тощо.

Симптоми хронічного ендометриту

Симптоми хронічного ендометриту зазвичай легкі, іноді взагалі відсутні. Типові скарги, з якими жінки приходять на прийом лікаря гінеколога:

• порушення менструального циклу, нерегулярні, мізерні або рясні місячні;
• мажучі виділення між менструаціями, після статевого акту;
• дискомфортні відчуття або помірний біль внизу живота, у попереку, тазовий біль;
• дискомфорт під час статевого акту;
• патологічні виділення з піхви, іноді з домішками гною, неприємним запахом;
• невдалі спроби завагітніти або мимовільне переривання вагітності.

Клінічна практика показує, що підозра на хронічний ендометрит часто виникає після невдалих повторних спроб ЕКЗ з проблемою на етапі імплантації (до матки переносять якісний, життєздатний ембріон, але він не імплантується в її стінку, вагітність не настає).

Види хронічного ендометриту

Залежно від того, як змінюється внутрішня оболонка матки під впливом тривалого запалення, хронічний ендометрит поділяють на 3 види:

• гіпертрофічний – слизова оболонка розростається, потовшується;
• атрофічний – ендометрій стоншується,
• кістозний – у внутрішній оболонці матки утворюються невеликі порожнини, заповнені рідиною.

Як діагностують хронічний ендометрит?

Оскільки симптоми хронічного ендометриту неспецифічні, характерні для багатьох гінекологічних патологій, діагностика зазвичай починається з УЗД органів малого таза. Якщо УЗД виявляє зміни в структурі ендометрія, його нерівномірну товщину, асиметрію та інші ознаки хронічного запального процесу, призначається гістероскопія. Цей метод діагностики дозволяє обстежити порожнину матки зсередини та уточнити результати УЗД, виявити типові візуальні ознаки ХЕ.

Найінформативнішою є діагностика хронічного ендометриту методом патогістологічного дослідження ендометрію із використанням специфічного імуногістохімічного маркеру (CD138). Біопсія ендометрію для цього дослідження можлива як при гістероскопії, так і при пайпель-біопсії, що дозволяє не просто роздивитись ендометрій, а дослідити його структуру в лабораторних умовах. У випадку пайпель-біопсії, зразки отримують за допомогою тонкої гнучкої трубочки, що вводиться до порожнини матки без розширення її шийки - це амбулаторна маніпуляція.

Важливо! Для отримання достовірних результатів УЗД проводиться двічі, у 1 та 2 фазах менструального циклу (це дозволяє оцінити зміни ендометрія), а гістероскопія та пайпель-біопсія – на 5-10 день менструального циклу (так лікар може точно відрізнити ознаки запального процесу від змін здорового ендометрія, що відбуваються у другій фазі циклу).

Для призначення ефективного лікування хронічного ендометриту важливо не просто підтвердити діагноз, а визначити збудника запалення. Для цього лікарі медичного центру Medical Plaza призначають мікробіологічне лабораторне дослідження зразка ендометрія, змиву з порожнини матки тощо.

Лікування хронічного ендометриту

Практичний досвід лікарів показує, що лікування хронічного ендометриту проводиться комплексно: усувається причина та прояви запалення, відновлюється структура та функція ендометрію.

Антибактеріальна терапія

Якщо результати аналізів підтверджують, що ХЕ має бактеріальну природу, його лікування починається з антибактеріальної терапії. Лікарі завжди підбирають препарати та розробляють схему лікування індивідуально, враховують чутливість конкретного збудника до різних антибіотиків, реакцію на антибіотикотерапію. У світовій медичній практиці застосовуються пероральні антибактеріальні препарати, в разі відсутності ефекту проводиться лікування другої лінії. Також антибактеріальні препарати можуть вводитись безпосередньо до порожнини матки. Результати деяких досліджень [5] підтверджують ефективність такого лікування хронічного ендометриту у випадках, коли після кількох курсів системної антибіотикотерапії не спостерігалось покращення. Рутинно така схема не використовується.

Підтримка імунітету

Тривалий запальний процес виснажує імунітет, тому після курсу антибіотикотерапії його необхідно відновити. Препарати-імуномодулятори для зміцнення загального імунітету призначають після оцінки імунного статусу. Місцевий імунітет також добре стимулюють фізіотерапевтичні процедури.

Гормональна терапія

Якщо хронічний ендометрит супроводжується порушеннями менструального циклу, для їх корекції проводиться гормональна терапія. Лікування хронічного ендометриту часто є складовою лікування безпліддя та підготовки до ЕКЗ, в цьому випадку лікар розробляє індивідуальну схему гормональної терапії, спрямованої на підготовку ендометрія до імплантації ембріона.

Відновлення ендометрія

На цьому етапі кращій ефект забезпечує поєднання фізіотерапії та метаболічної терапії препаратами, що покращують трофіку тканин матки, їх постачання киснем і поживними речовинами. Різні фізіотерапевтичні процедури (магнітотерапія, електротерапія, електрофорез та інші) також допомагають покращити кровопостачання та трофіку, стимулюють появу нових кровоносних судин. Якщо через запалення в шарі ендометрія утворились вогнища фіброзу (рубцевої тканини), вони під впливом фізіотерапії розсмоктуються. Метод, ефективність якого досліджується, але який вже має позитивний вплив [6] – PRP-терапія (ін’єкції або зрощення власною плазмою крові, збагаченою тромбоцитами).

Чи можна повністю вилікувати хронічний ендометрит?

Хронічний ендометрит можливо повністю вилікувати, причому завдяки появі нових методів та удосконалених схем ефективність лікування з кожним роком зростає. За оцінкою авторів публікації 2011 року в Consilium Medicum [7] частота рецидивів хронічного ендометриту після лікування становила 25%. За результатами дослідження 2018 року [3] лікарям вдалося досягнути повного одужання у 82,3% пацієнток, і лише у 17,6% захворювання виявилось стійким до лікування.

Хронічний ендометрит і вагітність

Згідно результатів досліджень Cicinelli E et al [1]; Perfetto CO et al [2]; Matteo M et al. [3], це захворювання є одним з ключових факторів жіночого безпліддя та невиношування вагітності. Тобто без лікування хронічний ендометрит і вагітність погано поєднуються – в більшості випадків жінка або взагалі не може завагітніти, або через деякий час відбувається викидень. Але діагноз хронічний ендометрит не означає безпліддя без шансів на материнство. Це підтверджує досвід фахівців нашого медичного центру з планування та ведення вагітності пацієнток після комплексного лікування хронічного ендометриту. Таке лікування підвищує шанси на зачаття природним шляхом та успішне виношування дитини – показники у пацієнток цієї категорій та жінок, в яких взагалі не був діагностований хронічний ендометрит, суттєво не відрізняються.

Профілактика хронічного ендометриту

Для запобігання розвитку хронічного ендометриту гінекологи рекомендують:

1. подбати про профілактику ЗПСШ (захищені статеві контакти, стосунки з одним перевіреним партнером);
2. при ознаках сечостатевої інфекції, запалення одразу звертатись до лікаря та проходити лікування строго за його призначеннями (самолікування – одна з головних причин хронізації запального процесу);
3. дотримуватись усіх рекомендацій в період відновлення після аборту, внутрішньоматкових маніпуляцій, пологів;
4. регулярно проходити профілактичні гінекологічні огляди та УЗД органів малого таза.

Джерела:

1. Cicinelli E, Matteo M, Tinelli R, Lepera A, Alfonso R, Indraccolo U, Marrocchella S, Greco P, Resta L. Prevalence of chronic endometritis in repeated unexplained implantation failure and the IVF success rate after antibiotic therapy. Hum Reprod. 2015 Feb;30(2):323-30. doi: 10.1093/humrep/deu292. Epub 2014 Nov 10. PMID: 25385744.
2. Perfetto CO, Hazard FK, Lathi RB. Pregnancy outcomes in women with chronic endometritis and recurrent pregnancy loss. Fertil Steril. (2015) 104:927–31. doi:  10.1016/j.fertnstert.2015.06.044
3. Matteo M, Trojano G, Mitola PC, Tinelli R, Vitagliano A, Crupano FM, et al. Chronic endometritis in patients with unexplained infertility: Prevalence and effects of antibiotic treatment on. spontaneous conception Am J Reprod Immunol. (2018) 79:e12782. doi:  10.1111/aji.12782
4. Yan X, Jiao J, Wang X. The pathogenesis, diagnosis, and treatment of chronic endometritis: a comprehensive review. Front Endocrinol (Lausanne). 2025 Jun 12;16:1603570. doi: 10.3389/fendo.2025.1603570. PMID: 40575265; PMCID: PMC12197937.
5. Sfakianoudis К. et al. Efficient treatment of chronic endometritis through a novel approach of intrauterine antibiotic infusion: a case series BMC Women’s Health volume 18, Article number: 197 (2018)
6. Sfakianoudis К. et al. Successful Implantation and Live Birth Following Autologous Platelet-rich Plasma Treatment for a Patient with Recurrent Implantation Failure and Chronic Endometritis/ In vivo 33: 515-521 (2019)
7. Shurshalina A.V. Chronic endometritis – a modern view of the problem // Consilium Medicum .- 2011.- Т. 13 , №6.-С.36-39