Стентування нирки

Розроблено методики, завдяки яким процедура стентування сечоводів стала малоінвазивною, не потребує серйозних схем знеболення й, переважно, проводиться в амбулаторних умовах.

Сучасні вироби роблять з гнучких інтактних матеріалів, вони мають протисольове, протимікробне, протизапальне покриття. Це гарантує, що стент не застрягне, а дискомфорт та ймовірні ускладнення будуть мінімальними. Залежно від ситуації в пацієнта, дренування може бути потрібне на кілька годин, кілька тижнів, до двох місяців.

Для чого ставлять стент у нирці

Сеча від нирки до міхура потрапляє вузьким сечоводом. Він доволі довгий, має кілька фізіологічних звужень і майже нічим не фіксується. Через таку особливість легко блокується, перегинається при зміщенні нирки чи тазових органів. Як наслідок, відтік сечі з нирки погіршується або припиняється, виникає ризик гідронефрозу.

Стент нирки встановлюють, щоби запобігти його обструкції (перекриттю) або усунути подібні явища. Показання до стентування нирки:

• стеноз мисково-сечовідного сегмента;
• перегин унаслідок опущення нирки;
• гострий пієлонефрит при гідронефрозі;
• блокування сечоводу каменем;
• звуження протоки пухлиною;
• перфорація (аномальний отвір) сечоводу;
• у жінок – нориця між піхвою та сечовим міхуром;
• стиснення сечоводу ззовні, наприклад, збільшеними лімфовузлами;
• ранній період після хірургічних втручань на сечоводах, на нирці;
• підготовка до літотрипсії (для відходження шматків подрібнених каменів).

Стентування нирки не можна розглядати, як тривалий лікувальний захід. Здебільшого, встановлення стента в сечоводі проводиться, як один із заходів підготовки пацієнта до оперативного лікування певної урологічної патології.

Протипоказання до стентування нирок

Медичні технології та накопичений досвід стентування сечоводів роблять цю процедуру безпечною та доступною. Проте існують ситуації, за яких маніпуляцію проводити не можна або її потрібно модифікувати: анатомічна сечовідна непрохідність, блок відтоку із сечового міхура та відмова пацієнта.

Абсолютні протипоказання до стентування нирки

Ситуації, за яких стент нирки не можна або не варто ставити в принципі:

1. Технічна неможливість встановити стент нирки. Це може бути щільна перешкода в сечоводі чи в мисково-сечовідному сегменті, яку стент не здатен пройти (великий камінь, пухлина, рубець тощо). У подібних випадках, щоби допомогти людині, доводиться накладати нефростому.
2. Коли блок відтоку сечі розташований нижче від місця впадіння сечоводів у сечовий міхур. У такому випадку відновлення пасажу від нирки призведе лише до переповнення міхура, рефлюксу та створить ризик гідронефрозу. Таке трапляється при аденомі, раку передміхурової залози (РПЗ) у чоловіків, при стриктурах уретри тощо.

Відносні протипоказання до стентування нирки

Це випадки, за яких стент у нирці встановити можна, але процедуру треба розглядати, як крайню потребу та приділяти пацієнтам особливу увагу:

1. Виражені порушення згортальної системи крові, адже під час проведення стента існує ризик травмувати слизову сечових шляхів.
2. Гостра інфекція нижнього ярусу сечовидільної системи. Наприклад, стентування нирки на тлі гострого циститу, створює ризик підняти інфекцію вище.
3. Анатомічні аномалії, як-от, мікроцист унаслідок туберкульозу сечовидільної системи. Стентування покращить відтік з нирок, однак посилить неприємні симптоми (позиви, нетримання сечі тощо).
4. У жінок – стан вагітності. Стентування нирки у вагітних, за наявності серйозних показань, робити можна. Однак такі пацієнтки потребують пильного контролю за станом стента (в ньому активно відкладаються солі, треба частіше міняти).
5. Стиснення сечоводу ззовні, наприклад – збільшеними лімфовузлами, пухлиною. Тоді полімерна дренажна трубка теж буде стискатися, і треба обирати між нефростомою, або стентуванням нирки щільним армованим стентом.

Діагностика перед стентуванням

Перше – встановити основний діагноз, який потребує стентування нирки. Друге – впевнитися в необхідності штучного дренування та у відсутності протипоказань до процедури.

Отже, діагностика перед стентуванням нирки передбачає доволі серйозне клінічне обстеження:

• консультація досвідченого уролога;
• УЗД дослідження сечовидільної системи;
• аналізи сечі, крові, коагулограма;
• рентгенографічне обстеження, у тому числі ретроградна пієлографія;
• пряма уретро-цисто-уретероскопія;
• КТ та/або МРТ з акцентом на ділянку сечовидільних органів.

В акредитованому медичному центрі в Києві необхідні обстеження можна пройти за один день. Також ми одразу підбираємо оптимальний тип виробу та його довжину. Критично важливий момент, щоб дренаж не випав із нирки та не довелося зняти стент із сечоводу завчасно.

Як проходить стентування нирки

Тут можливі два варіанти: стент ставиться під час оперативного втручання на нирці (антеградно, від миски до сечового міхура), або ретроградно (знизу, абсолютно неінвазивно та з мінімальним ризиком ускладнень).

Спрощений алгоритм стентування нирки:

1. Пацієнта запрошують в окрему цистоскопічну кімнату з устаткуванням, необхідним для контрольованого стентування.
2. Людина розташовується на столі, проводиться знеболення. Зазвичай – місцеве, інстиляція анестетика в уретру, у чоловіків та в дітей можлива медикаментозна седація.
3. Наступний етап – цистоскопія, під час якої знаходять міхуровий трикутник – місце впадіння сечоводів.
4. Через цистоскоп вводиться тонка струна-провідник, підводиться до вічка правого чи лівого сечоводу і просувається догори, до ниркової миски. Контроль правильного просування струни – за допомогою рентгеноскопії або цистоскопічно: лікар стежить за спеціальною міткою на нижньому кінці провідника.
5. Після того як провідник досягає миски, на його нижній кінчик надівається сам стент і, ніби панчоха, спеціальним штовхачем просувається по струні в бік нирки.
6. Коли верхній кінець стента заходить у ниркову миску, струну-провідник обережно виймають. Верхній (нирковий) та нижній (міхуровий) кінці скручуються й утримують дренаж від зміщення.
7. Завершальний етап – контроль правильного встановлення дренувальної трубки. Робиться цифровий рентген, на якому видно, де і як розташувався стент. За потреби, додатково встановлюємо сечовий катетер для контролю за відтоком сечі.

Далі пацієнт переводиться в палату під лікарське спостереження. Біль після стентування нирки в попереку та домішки крові в сечі – очікувані скарги, лікарі їх контролюють. Щойно фахівці нашого медичного центру впевнюються, що подібне не становить загрози, пацієнта можна виписувати додому.

Встановлення стента в нирку в Києві

Стентування нирки в Києві не є чимось екстраординарним: це відпрацьована процедура, для якої розроблено відповідні протоколи та алгоритми.

В медичному центрі, який має високотехнологічне медичне устаткування, процедуру можна провести буквально в офісних умовах. Головне – правильно визначити потребу в стентуванні нирки, виявити ймовірні складнощі та запобігти їм. У цьому важливу роль відіграє рівень обладнання, досвід медичного персоналу та лікувальні стандарти, що лежать в основі роботи нашого медичного центру.

Обираючи, де зробити стентування нирки в Києві, пропонуємо одразу звернутися до медичного центру, у якому надаються високопрофесійні урологічні послуги, і надалі перебувати під наглядом фахівці клініки. Професійність наших лікарів дозволяє правильно встановити стент, здійснити необхідні втручання та прибрати його. За потреби в тривалому застосуванні дренажу його треба періодично міняти, і фахівці вже знатимуть індивідуальні особливості організму пацієнта, що полегшить перебіг процедур.

Стентування нирки при вагітності

Проблеми з нирками в жінок «при надії» виникають часто, інколи для їхнього розв’язання потрібно ставити стент нирки. Це – можливо і, за умови професійного втручання, цілком безпечно. Перевагу надають ретроградній техніці стентування, за допомогою цистоскопа.

На перебіг виношування, стент у ниркці при вагітності практично не впливає. Єдине – такі жінки потребують більшої уваги до себе та частішої заміни дренажу (якщо не вдалося усунути причину, що створила потребу в процедурі).

Йти в пологи зі стентом не варто: доведеться тужитися, через що сеча з міхура потраплятиме в нирку. Та й після пологів сильно змінюється конфігурація внутрішніх органів, трубка може зміститися, випасти. Ймовірно, безпечніше буде спочатку прибрати дренаж, зробити кесарів розтин і провести повторне стентування нирки після пологів. Прийняти правильне рішення допоможе кваліфікований гінеколог клініки.

Переваги встановлення та зняття стента нирки в МЦ «Medical Plaza»

Світовий урологічний досвід доводить: успіх процедури залежить від впровадження та дотримання сучасних протоколів стентування нирки. Пацієнтам медичного центру «Medical Plaza» пропонується максимальний рівень медичної допомоги:

• ретельна попередня діагностика показань та протипоказань до процедури;
• вибір оптимального стента за матеріалом, довжиною, функціональністю;
• стентування в умовах спеціально обладнаного кабінету;
• адекватне знеболення та інструментальний контроль за ходом процедури;
• лікарський нагляд із метою виявлення та корекції ймовірних ускладнень;
• послугу видалення, заміни стентів, встановлених в інших закладах.

Яка ціна стентування нирки актуальна на момент звернення – можна переглянути на нашому сайті.

Рекомендації після видалення стента з нирки

Видаляти стент легше, ніж ставити. Деякі вироби, навіть, мають спеціальну нитку, яку уролог лишає висіти з уретри. За неї пацієнт сам може витяги непотрібний уже дренаж. В інших випадках це робиться за допомогою цистоскопії.

Щодо реабілітації – вона мінімальна: 1–2 дні уникати фізичних навантажень, сексу, більше пити, не їсти солоне, гостре та копчене.

Через кілька годин після видалення стента може виникнути біль, схожий на ниркову кольку. Причина – спазм сечоводу, який звільнився від трубки. Усувається спазмолітиком.

В іншому, життя після видалення стента із нирки не обмежується нічим. Звісно, якщо вдалося прибрати основну патологію, яка створила потребу в стентуванні.

Ускладнення та побічні ефекти після стентування нирки

Попри малоінвазивність, стентування нирки може призводити до неприємних відчуттів та небажаних наслідків, інколи ці явища потребують швидшого видалення чи заміни стента.

Можливі побічні ефекти та ускладнення стентування нирки:

• біль у боці, з якого проводиться процедура (до 80 % пацієнтів), усувається знеболювальними та часто проходить за 3–4 дні;
• біль над лобком – неприємна ознака подразнення сечового міхура нижнім кінцем дренажної трубки, потрібна консультація уролога;
• рефлюкс, рух сечі з міхура в нирку, тому не можна терпіти поклики до туалету, тужитися під час сечовипускання, або варто обрати стент із клапаном;
• колонізація (інфікування) трубки бактеріями, ризик збільшується пропорційно часу життя зі стентом, тому вироби не передбачені для тривалого застосування;
• кристалізація просвіту (відкладення солей всередині дренажу) теж залежить від тривалості його носіння, за потреби – старий видаляється, ставиться новий;
• міграція (вихід із нирки й опущення в міхур) – не часте ускладнення, йому запобігає правильний вибір матеріалу та довжини дренувальної трубки.

Авторитетні клінічні дослідження доводять безпеку професійного стентування сечоводу (нирки), ризик смертності внаслідок процедури дорівнює статистичній похибці, наближений до нуля. Та нагадаємо, що штучний дренаж ніколи не ставиться просто так, приводом до процедури стають інші, часом – серйозні, небезпечні захворювання.

Інколи проблеми створюють самі пацієнти. Відомі випадки, коли після стентування нирки люди не зверталися до лікарів кілька місяців. Як наслідок, нирковий кінець обростає кристалами, відтік сечі блокується, нирка вражається інфекцією. Нижній кінець також травмує сечовий міхур, провокує утворення каменів (цистолітіаз). У подібних випадках видалення стента із безболісної ендоскопічної процедури перетворюється на складне оперативне втручання.

Найчастіше, небезпеку створює інфекція: уросепсис. Тому в протоколах стентування обов’язково розглядається курс антибіотиків перед та після процедури. І регулярна заміна контамінованих бактеріями дренажів.

Червоні прапорці після стентування нирки

Медичний центр «Medical Plaza» дбає про своїх пацієнтів. Наші лікарі підтримують контакт із людиною, нагадають, коли треба прийти на плановий огляд. Негайно треба звертатися за допомогою, якщо:

• піднялася температура до 38 й вище;
• не припиняється або посилилося виділення крові із сечею;
• біль у боку чи над лобком не проходить за 3–4 дні.

За подібних симптомів людині необхідна професійна допомога. Обстежити, визначити причину ускладнень, оцінити, чи пов’язані вони зі стентуванням нирки. Якщо – так, наші фахівці негайно приберуть дренаж та професійно допоможуть усунути ускладнення після видалення стента із нирки.