Дермоїдна кіста яєчника (тератома)

Причини виникнення дермоїдної кісти

На розвиток кісти впливають такі чинники:

• порушення внутрішньоутробного розвитку;
• гормональні розлади під час вагітності;
• важкі стресові ситуації.
• генетична схильність;
• куріння, зловживання міцними алкогольними напоями;
• інфекційні захворювання;
• нутритивна недостатність;
• приймання медикаментів з тератогенною дією.

У більшості випадків кісти перебувають у межах до 5 см протягом довгих років. У дітей і підлітків у період статевого дозрівання, вагітних, жінок під час менопаузи ріст утворень прискорюється через зміни гормонального фону.

Симптоми захворювання

Симптоми дермоїдної кісти яєчника включають:

• біль і важкість внизу живота;
• утруднене або прискорене сечовипускання;
• збільшення об'єму живота;
• дискомфорт під час спорожнення сечового міхура;
• запор;
• порушення менструального циклу.

Патологія не піддається медикаментозній терапії. Якщо не проводити оперативне лікування дермоїдної кісти яєчника, можливий перекрут її ніжки. Цей стан супроводжується різким болем, нудотою і блювотою, підвищеною температурою, напругою черевних м'язів.

Серед інших ускладнень:

• розрив кісти;
• запалення та інфекція;
• некроз тканин яєчника, втрата органу;
• перитоніт.

Постійний тиск кісти на сечовий міхур, кишечник, судини призводить до їхніх функціональних порушень і хронічного запалення. Сильний біль у животі обмежує фізичну активність, погіршує якість життя.

Діагностика дермоїдної кісти яєчника

До основних методів діагностики належать:

1. Гінекологічний огляд. Під час пальпації лікар виявляє щільне та еластичне утворення в ділянці яєчника.
2. Ультразвукове дослідження. Допомагає відрізнити дермоїдне утворення від ретенційної кісти яєчника, визначити його розмір, форму, вміст, контури.
3. КТ, МРТ. Дозволяють лікарю більш детально проаналізувати структуру кісти і виключити можливість злоякісного переродження.
4. Загальний аналіз крові. Виявляє ознаки запалення.
5. Аналіз крові на онкомаркери. Необхідний для виключення злоякісного процесу.

Якщо обстеження не дало точного результату, використовується діагностична лапароскопія. Під час процедури лікар оглядає яєчник і кісту за допомогою ендоскопа через невеликий розріз у черевній порожнині. У разі підтвердження діагнозу кісту відразу видаляють.

У рідкісних випадках для оцінки кровопостачання утворення проводять кольорове допплерівське картування. Виявити ділянки кальцифікації в кістах допомагає рентгенографія.

Лікування дермоїдної кісти в клініці «Medical Plaza»

Клініка «Medical Plaza» пропонує видалення дермоїдної кісти за вигідною ціною. Операція проводиться лапароскопічним методом, що гарантує мінімальну травматичність і швидку реабілітацію.

Жінкам репродуктивного віку виконується видалення тератоми яєчника зі збереженням органу. Якщо пацієнтка не планує вагітність у майбутньому, лікар може призначити повне видалення яєчника. Така операція актуальна для жінок, які перебувають у пременопаузі.

У разі ускладненого перебігу захворювання або високого ризику розвитку інших пухлин рекомендується аднексектомія — хірургічне втручання, під час якого видаляються як яєчник, так і маткова труба. Усі операції проводять досвідчені лікарі на сучасному обладнанні, з використанням високоякісних і стерильних інструментів.

Уточнити вартість лікування і записатися на прийом до гінеколога можна будь-яким зручним способом: онлайн через форму зворотного зв'язку або за номером телефону.

Профілактика і відновлення після операції

Щоб знизити ризик виникнення дермоїдної кісти лівого і правого яєчника, необхідно дотримуватися заходів профілактики:

1. Проходити гінекологічний огляд і УЗД органів малого таза не рідше одного разу на рік.
2. Контролювати рівень гормонів, за необхідності консультуватися з ендокринологом.
3. Відмовитися від шкідливих звичок, збалансовано харчуватися, займатися спортом для зміцнення загального здоров'я.
4. Своєчасно лікувати інфекції та запальні захворювання.

Після видалення дермоїдної кісти важливо приділити увагу реабілітації. Вона передбачає:

1. Прийом оральних контрацептивів протягом 2 місяців.
2. Обмеження фізичних навантажень у перші дні після операції.
3. Виключення з раціону жирних і гострих страв.
4. Регулярну обробку швів, щоб уникнути інфікування.
5. Поступове повернення до звичних тренувань через 1-2 місяці.
6. Прогулянки на свіжому повітрі для прискорення відновлення.

У період реабілітації заборонено приймати гарячі ванни, відвідувати сауну і лазню. У разі появи болю, кров'янистих виділень, слабкості та нудоти варто проконсультуватися з лікарем.