Фіброма яєчника

Симптоми фіброми яєчника

За невеликих розмірів пухлини та збереження функції яєчника жінка тривалий час не відчуває жодних клінічних ознак. Зі зростанням новоутворення виникають такі симптоми:

• здуття живота;
• тягнучий біль у черевній порожнині та попереку;
• порушення менструального циклу;
• регулярні закрепи;
• нетримання сечі;
• задишка;
• загальна слабкість;
• швидка стомлюваність;
• тахікардія;
• набряки ніг.

Якщо фіброма яєчника протікає з іншими захворюваннями статевих органів, клінічна картина включає низку додаткових симптомів. При фібромі матки спостерігаються аномальні маткові кровотечі, анемія, тривожність і апатія.

Чому виникає фіброма

Появі пухлини сприяють такі чинники:

• гормональний дисбаланс;
• пухлини інших структур урогенітального тракту;
• хронічні запалення органів малого таза;
• цукровий діабет;
• штучні аборти в анамнезі;
• тривалий і безконтрольний прийом оральних контрацептивів;
• зниження імунітету;
• діагностоване безпліддя;
• носіння внутрішньоматкової спіралі;
• ускладнення пологів.

Крім того, фіброма може виникати в разі нерегулярного статевого життя, надмірної ваги та низької фізичної активності.

Види фібром яєчників

За ступенем ураження лікарі виділяють 2 види фібром яєчників:

1. Обмежена. Пухлина має чіткі межі та ніжку, яка за відсутності лікування перекручується. Цей процес супроводжується порушенням кровотоку, раптовим болем і напругою внизу живота. Зовні пухлина оточена захисною капсулою, яка запобігає її розростанню на сусідні оваріальні тканини.
2. Дифузна. Капсула відсутня. Новоутворення повільно розростається й охоплює всю тканину яєчника. Якщо вчасно не виявити пухлину, вона запалюється, гниє і кровоточить, перероджуючись у злоякісну.

За структурою фіброми бувають гомогенними та гетерогенними. У першому випадку пухлини мають однорідний вміст, а в другому – ускладнюються епітеліальними новоутвореннями (аденофібромою, цистаденофібромою). Для ранньої діагностики фібром рекомендується проходити планові профілактичні огляди у гінеколога мінімум 1 раз на рік.

Діагностика фіброми

На первинній консультації гінеколог проводить опитування пацієнтки, аналізує скарги та сімейний анамнез. Потім проводить огляд зовнішніх статевих органів за допомогою дзеркала. Щоб оцінити стан, положення і розміри матки, яєчників, маткових труб, виконується бімануальне дослідження. Також воно дає змогу виявити інші гінекологічні захворювання, визначити наявність і терміни вагітності.

Для отримання додаткової інформації необхідна інструментальна діагностика. Вона включає такі дослідження:

• УЗД органів малого таза з ЦДК. Виявляє пухлини на ранніх стадіях, допомагає визначити її структуру й оцінити характер кровотоку.
• МРТ. Призначають у разі підозри на поширення фіброми. Методика надає точні дані про локалізацію, розміри, форму, контури новоутворення, ступінь залучення навколишніх тканин.
• Діагностична лапароскопія зі взяттям біопсійного матеріалу для подальшого гістологічного дослідження. Дозволяє визначити характер новоутворення і швидкість збільшення його розмірів.

Крім того, лікар видає направлення на загальні аналізи крові та сечі, тест на вагітність, аналіз крові на онкомаркери для виключення раку. Остаточний діагноз ставиться після консультацій гінеколога, онколога, ендокринолога, хірурга, терапевта.

Лікування фіброми яєчника в клініці «Medical Plaza»

Консервативна терапія фіброми правого і лівого яєчника неефективна, тому кваліфіковані лікарі медичного центру «Medical Plaza» в Києві призначають хірургічне лікування. Щоб зберегти гормональну і репродуктивну функції у молодих жінок, проводиться лапароскопічна цистектомія. Під час втручання хірург видаляє новоутворення з капсулою, без пошкодження здорових структур.

Нюанс! Якщо пухлина досягла великих розмірів і з'явилися ускладнення, наприклад, перекрут ніжки, призначають лапаротомію, яка передбачає розтин черевної порожнини.

За 3-4 дні до операції необхідно виключити з раціону продукти, які викликають газоутворення, тверду їжу і спиртні напої. Рекомендується припинити прийом медикаментів, що впливають на згортання крові.

Незважаючи на малу травматичність, лапароскопія має низку протипоказань, серед яких:

• статеві інфекції;
• захворювання дихальної та серцево-судинної систем;
• невправимі грижі черевної стінки;
• виражене ожиріння;
• неконтрольований перебіг бронхіальної астми.

Перенести операцію лікарі можуть у разі ГРВІ та гіпертонічного кризу. Також відносними протипоказаннями вважаються ураження легень, свищі, внутрішні кровотечі.

Жінкам пременопаузального віку лікарі рекомендують видаляти новоутворення разом з ураженим ним яєчником, оскільки істотно зростає ризик злоякісного переродження тканин. З цією метою проводиться оофоректомія. Після оперативного втручання пацієнтці призначають протизапальні та загальнозміцнювальні препарати, видають рекомендації щодо відновлення вдома.

Реабілітація після видалення фіброми яєчника

У стаціонарі пацієнтка перебуває 1-2 дні. Протягом 30 днів після операції заборонено:

• займатися спортом;
• піднімати тяжкості;
• приймати гарячі ванни;
• відвідувати сауни і солярії;
• засмагати на сонці;
• приймати гормональні препарати без призначення лікаря;
• проводити теплові процедури на низ живота;
• пити алкоголь, курити;
• вживати продукти з високою концентрацією нітратів (кріп, шпинат, рукола, петрушка) і нітритів (ковбаса, сосиски, бекон, шинка).

Важливо уникати тривалого перебування на холоді та відмовитися від інтимної близькості в період реабілітації. Збільшення фізичних навантажень відбувається плавно і строго під контролем лікаря. Менструація і вагітність у молодих жінок можливі вже в наступному циклі.

Зверніть увагу! Прогноз після хірургічного втручання сприятливий. Рецидиви фіброми пов'язані з ушкодженням капсули під час операції і трапляються вкрай рідко.

Якщо вчасно не провести операцію з приводу фіброми яєчника, може спостерігатися збільшення об'єму рідини в грудній і черевній порожнинах. У разі злоякісного переродження фіброми виникає запалення серозних оболонок (плеври, очеревини, перикарда). Для нього характерні обмінні порушення, уповільнення фізіологічних процесів, сильна втрата ваги і виснаження організму.