Сечовідно-піхвові нориці

Симптоми сечовідно-піхвової нориці

Нориця сечового міхура може суттєво впливати на життя жінки, тому важливо вчасно розпізнати її симптоми та звернутися за медичною допомогою. Найпоширенішими ознаками патології є:

1. Неконтрольоване витікання сечі з піхви. Це може проявлятися як постійне крапання, так і мимовільне виливання, особливо під час фізичної активності, кашлю або чхання.
2. Рецидивуючі інфекції сечових шляхів. Жінки з сечопузирними свищами часто схильні до повторних інфекцій через постійну присутність сечі в піхві, яка створює сприятливе середовище для розмноження бактерій.
3. Подразнення та біль у піхві. Сеча може подразнювати слизову оболонку піхви, викликаючи свербіж, печіння, біль та дискомфорт.
4. Неприємний запах. Сеча, що витікає з піхви, може мати неприємний запах, що негативно впливає на самопочуття жінки та її соціальне життя.
5. Біль під час статевого акту. Сексуальна активність може бути болісною або неможливою через подразнення піхви та дискомфорт, пов'язаний з витіканням сечі.

Важливо зазначити, що не всі жінки з сечовідно-піхвовими норицями відчувають усі перелічені симптоми. Деякі можуть мати лише незначне витікання сечі або легкий дискомфорт, тоді як інші страждають від більш виражених симптомів, що значно погіршують їхнє життя.

Причини появи нориць та свищів

Поява сечовідно-піхвових нориць та свищів може бути спричинена різноманітними факторами, включаючи:

1. Травми.

• Важкі пологи, особливо з використанням інструментів або кесаревим розтином.
• Гінекологічні операції, такі як видалення матки або фіброміоми.
• Пошкодження органів малого таза внаслідок ДТП, падінь або інших травм

 2. Інфекції.

•  Важкі інфекції сечових шляхів, які поширюються на навколишні тканини.
• Запальні захворювання органів малого тазу, такі як хламідіоз або гонорея.

 3. Ятрогенні ускладнення.

• Ускладнення після променевої терапії або хірургічних втручань області малого тазу.

 4. Деякі захворювання.

• Дивертикульоз сечового міхура.
•  Хвороба Крона.
• Туберкульоз.
• Рак.

 5. Вроджені дефекти.

• У рідкісних випадках сечовідно-піхвові нориці можуть бути присутні від народження через вроджені дефекти розвитку сечових шляхів.

Види сечостатевих нориць

Сечостатеві нориці можуть бути класифіковані залежно від кількості та місцезнаходження уражень. Деякі з найпоширеніших включають:

1. Міхурово-піхвові нориці. Цей тип утворюється між сечовим міхуром та піхвою. Мають виражену симптоматику, але може бути присутня частіше та більш виражене нетримання сечі.
2. Сечовідно-міхурові нориці. Виникають між сечоводом та сечовим міхуром, порушуючи нормальний відтік сечі з нирок. Симптоми можуть бути відсутні, або проявлятися як біль у попереку, часте сечовипускання та інфекції сечових шляхів.
3. Уретровагінальні нориці. З’єднують сечівник з піхвою. Вони можуть викликати нетримання сечі, особливо під час фізичної активності, кашлю або чхання.
4. Міхурово-маткові нориці. Утворюються між сечовим міхуром та маткою. Симптоми можуть бути схожі до міхурово-піхвових нориць, але також можливі кров’янисті виділення з піхви під час менструації.
5. Комбіновані нориці. Зустрічаються рідко, поєднують декілька типів, наприклад, сечовідно-піхвово-прямокишкові. Симптоми залежатимуть від конкретного розташування та можуть бути більш різноманітними.

Діагностика сечовідно-піхвової нориці

Для діагностики сечовідно-піхвових свищів лікар використовує такі кроки:

1. Медичний огляд.

• Гінекологічний огляд з використанням дзеркал дозволяє візуалізувати піхву та виявити можливі отвори або витікання сечі.
• Огляд живота може допомогти виявити ознаки інфекції або збільшення нирок.

 2. Анамнез.

• Лікар збере інформацію про ваші симптоми, історію хвороби, хірургічні втручання, фактори ризику та інші медичні стани.

 3. Додаткові дослідження.

• УЗД органів малого таза. Дозволяє візуалізувати сечовий міхур, сечоводи, матку, яєчники та інші органи, щоб виявити норицю та оцінити її розміри та розташування.
• Цистоскопія.За допомогою ендоскопа (тонкої трубки з камерою) оглядається внутрішня поверхня сечового міхура та сечоводів для виявлення нориці.
• Внутрішньовенна урографія (ВУР). Контрастну речовину вводять внутрішньовенно, а потім роблять рентгенівські знімки, щоб візуалізувати сечовий міхур, сечоводи та нирки. Це дослідження допомагає виявити норицю та оцінити функцію нирок.
• Комп'ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ). Можуть використовуватися для детальнішої візуалізації нориці та оточуючих тканин.

Не всі перелічені дослідження можуть знадобитися у кожному випадку.  План діагностики  залежить від індивідуальних особливостей  пацієнтки та  підозрюваного типу нориці. 

Лікування сечовідно-піхвової нориці в клініці «Medical Plaza»

Клініка «Medical Plaza» у Києві спеціалізується на наданні високоякісної медичної допомоги пацієнтам з ускладненнями сечовивідного тракту, включаючи сечовідно-піхвові нориці. Лікувальні заходи включають:

Консервативне лікування.

• Антибіотикотерапія. Призначається для лікування інфекцій сечових шляхів, які часто виникають при свищі у сечовому міхурі.
• Катетеризація сечового міхура. Використовується для відведення сечі, що полегшує тиск на норицю та сприяє її загоєнню.
• Використання тампонів з мазями. Застосовується для локального лікування нориці та зменшення подразнення піхви.

 Хірургічне лікування.

• Закриття нориці власними тканинами пацієнтки. Цей метод використовується найчастіше та полягає в зашиванні нориці тканинами піхви або сечового міхура.
• Використання трансплантатів. Якщо власних тканин пацієнтки недостатньо, використовуються трансплантати з інших частин тіла або штучні матеріали.
• Відведення сечі за допомогою сечовідного катетера. Цей метод використовується у складних випадках, коли закриття нориці неможливе. Сеча відводиться з нирок через катетер до моменту, коли стане можливим хірургічне втручання.

Післяопераційний період

Післяопераційний період після хірургічного лікування сечовідно-піхвової нориці має важливе значення для успішного одужання. Дотримуючись рекомендацій лікаря, ви можете прискорити загоєння рани, зменшити ризик ускладнень та повернутися до повноцінного життя.

1. Відпочинок.

• Протягом перших 2-3 тижнів після операції важливо багато відпочивати. Уникайте фізичних навантажень, підняття важких предметів та інших дій, які можуть призвести до напруження в області операції.
• Спіть на спині або на боці з зігнутими колінами, щоб зменшити тиск на піхву.

 2. Лікувальні засоби. 

• Приймайте всі призначені ліки точно за розкладом. Не припиняйте прийом ліків самостійно, навіть якщо ви відчуваєте себе краще.
• Зверніться до лікаря, якщо у вас виникли будь-які побічні ефекти від ліків.

3. Догляд за раною.

• Регулярно промивайте рану антисептичним розчином, якщо це рекомендує ваш лікар.
• Міняйте пов'язки згідно з інструкціями.
• Носіть бавовняну білизну вільного крою, щоб забезпечити циркуляцію повітря та запобігти подразненню.

4. Контрольні огляди.

• Регулярно відвідуйте лікаря для контрольних оглядів. Це дозволить лікарю оцінити процес загоєння рани та виявити можливі ускладнення.