Підводні камені ЕКЗ та способи їх подолання

Чому тоді при своїй вартості та технологічності для когось достатньо однієї програми, а для інших необхідно проведення декількох циклів лікування?

ЕКЗ – це рівняння з багатьма змінними, серед яких: вік, основна причина безпліддя, супутні патології, епігенетичний вплив, генетичні захворювання, психологічне здоров’я, невідомі фактори, які підлягають подальшому вивченню.

Ще однією важливою перешкодою на шляху до успішної вагітності є генетичне здоров’я ембріона. На сьогодні є можливість проводити генетичне тестування шляхом секвенування 24 хромосом клітин зародка (метод NGS), що дозволяє відкинути перенесення ембріона з хромосомними аномаліями та виключити отримання завідомо негативного результату проведення програми. У віковій групі старше 39 років достовірно підвищується відсоток утворення ембріонів із хромосомними абераціями, у тому числі із трисомією по 21-й парі хромосом (синдром Дауна). Саме тому для пар старше 40 років наріжним каменем стає отримання в програмі генетично здорового ембріона із власних статевих клітин.

Пацієнти 40+ можуть проходити через ряд неуспішних програм не лише за рахунок вкрай низького виходу за результатами отриманих в процесі стимуляції яйцеклітин, а й через те, що отримані ембріони раз за разом мають значні генетичні відхилення.

Скільки в такому випадку потрібно провести циклів, щоб нарешті отримати здоровий ембріон?

Згідно з даними CDC, у 2020 році така імовірність склала 8,2% в одному циклі. Нема точної відповіді, а час завжди грає проти пацієнта, особливо в контексті віку та психологічної готовності продовжувати лікування.

Три та більше невдалі цикли вважаються показанням до застосування донорських статевих клітин: ооцитів чи сперматозоїдів. Тема використання донорського біоматеріалу є стигматизованою і морально-етично неприйнятною в більшості кейсів. І хоча ми, як лікарі, маємо бути об’єктивними та чуйними в подібних питаннях, результат таких програм говорить сам за себе — ефективність програми становить більше 70%.

Наступний критичний етап програми лікування – це імплантація ембріона. При дотриманні всіх правил підготовки матки до переносу (ембріотрансфера), включаючи генетичне дослідження ембріона і відбракування таких, що мають хромосомні відхилення, імплантація зародка відбувається не завжди. Залежно від підготовки, віку пацієнтки та якості ембріона цей показник може сягати 50-60%. Це стає потужною психологічною проблемою для пацієнтів, адже без належної просвітницькою роботи з боку персоналу, люди «опускають руки», вважаючи першу невдачу фатальною.

Отже, серед найрозповсюдженіших проблем при проведенні програми ЕКЗ є: неефективні спроби, використання донорських статевих клітин, відсутність імплантації ембріона. Окремо хотілося б виділити проблему прогнозування результатів. Наразі воно є приблизним і не дає можливості лікарю оперувати достовірними передбаченнями, особливо стосовно успішності імплантації, де залишається ще стільки питань, що іноді відповіді на них знаходяться у метафізичній площині.

Серед інструментів вирішення вищеперерахованих перешкод в майбутньому надії покладаються на наступні:

• Генетичне редагування (CRISPR-Cas9) – вже існуюча технологія, що дозволяє редагувати гени, відповідальні за хвороби та стани. Потенційно зможе використовувати об’єктом власне ембріони щоб запобігати розвиткові спадкових захворювань. На сьогодні редагування геному ембріонів людини заборонено у всьому світі.
• Технології омолодження яйцеклітин, такі як мітохондріальне заміщення, тобто перенос здорових мітохондрій в яйцеклітину пацієнтки для підвищення шансів такої клітини забезпечити розвиток здорового ембріона. Особливо це важливо у віковій групі 40+, коли через мітохондріальні дефекти яйцеклітина не забезпечується ресурсами для досягнення потрібної зрілості, і постає питання використання донорських ооцитів. Мітохондріальне заміщення змогло б дати шанс таким пацієнткам виносити генетично споріднену дитину.
• IVG (in vitro gametogenesis) – це створення яйцеклітин та сперматозоїдів із власних стовбурових клітин, що особливо важливо як у вищезгаданих випадках, так і в разі тяжкого чоловічого фактору (криптоспермія/азооспермія), коли в спермі пацієнта є поодинокі, або немає сперматозоїдів взагалі. При використанні подібної технології, оперативні втручання для отримання статевих клітин стали б непотрібними, адже зі зразка стовбурових клітин можливо було б забезпечити всю програму ЕКЗ.
• Органо-чіп технології та 3D-друк тканин. Детальне спостереження за ендометрієм та вивчення молекулярних механізмів в період імплантації ембріона завдяки нанотехнологіям дало б відповіді на сакральне питання настання вагітності. Крім того, вивчення умов у порожнині матки наблизить людство до створення «штучної матки», що може відкинути необхідність використання людського ресурсу (сурогатне материнство тощо) для виношування у випадку жінок із протипоказаннями чи відсутністю власної матки.
• Кріоконсервація тканин яєчників при наявності технологій з виділення з них яйцеклітин стало б відповіддю для жінок, що проходять лікування від онкологічних або інших серйозних захворювань, що впливають на фертильність. Тепер метод обмежений тим, що для виділення з консервованого яєчника яйцеклітин потрібно створювати унікальні умови, чого людство ще не навчилось робити. Те саме стосується консервації тканин чоловічого яєчка.
• З’ясування всіх причин, механізмів розвитку та лікування хронічного ендометриту надасть змогу значно підвищити результативність ембріотрансферів, адже хронічний ендометрит – основна причина імплантаційних невдач на сьогодні.
• ШІ. Штучний інтелект допоможе прогнозувати не тільки успішність імплантації, а й оптимізувати протоколи лікування, аналізувати ембріони тощо.

Таким чином, методи ЕКЗ при всіх своїх перевагах потребують ще багато вивчення та удосконалення із плином науково-технічного прогресу. Не зважаючи на те, що до сьогодні для багатьох пар, які страждають на безпліддя, ці технології є недоступними або неприйнятними, це не применшує їх значення та ефективності для мільйонів тих, хто вже скористався ними, починаючи з 1978 року. За цей період за допомогою ЕКЗ народилося понад 8 мільйонів дітей, що свідчить про їх значний вплив та перспективність.