Видалення внутрішньоматкових спайок

Симптоматика внутрішньоматкових синехій

Внутрішньоматкові синехії (спайки), також відомі як синдром Ашермана, можуть мати різні симптоми в залежності від ступеня розвитку та розповсюдження спайок. Ось основні ознаки, що можуть свідчити про наявність внутрішньоматкових синехій:

• Менструальні порушення (гіпоменорея, аменорея, дисменорея);
• Труднощі з настанням вагітності або неможливість завагітніти;
• Рецидивуючі викидні;
• Хронічний тазовий біль;
• Проблеми під час вагітності (аномалії плацентації, передчасне народження або ускладнення під час пологів);
• Постменструальний синдром (відчуття наповненості та біль у нижній частині живота після менструації, що може бути викликане накопиченням менструальної крові через перешкоду відтоку.

Важливо пам'ятати, що симптоми можуть варіюватися в залежності від ступеня розповсюдження та локалізації синехій. У деяких випадках жінки можуть не мати жодних симптомів, і спайки виявляються випадково під час обстеження з приводу інших проблем.

Показання до видалення внутрішньоматкових спайок

Наявність вищеописаних стмптомів та підтвердження наявності спайок в порожнині матки є показаннями до їх хірургічного видалення. Розсічення синехій також необхідне в таких випадках:

• Безпліддя (якщо спайки перешкоджають зачаттю або імплантації ембріона);
• Невиношування вагітності;
• Порушення менструального циклу (сильний біль, порушення відтоку крові, мізерні виділення та інше;
• Хронічний біль, пов'язаний з наявністю спайок, який не лікується іншими методами;
• Підготовка до репродуктивних процедур (видалення спайок для поліпшення умов перед проведенням штучного запліднення або інших репродуктивних технологій).

Види внутрішньоматкових синехій

Внутрішньоматкові синехії класифікуються за ступенем тяжкості та обсягом зрощення. Основні види внутрішньоматкових синехій включають:

1. Легкі (I ступінь):

• Спайки займають менше 25% порожнини матки.
• Зрощення часткові і тонкі, переважно у вигляді окремих фіброзних ниток.
• Менструальні функції, як правило, незначно порушені.

2. Помірні (II ступінь):

• Спайки займають від 25% до 75% внутрішньоматкової порожнини.
• Зрощення щільніші, можуть покривати значні ділянки маткової порожнини, але не повністю.
• Можливі порушення менструального циклу, зниження фертильності.

3. Важкі (III ступінь):

• Спайки займають більше 75% внутрішньоматкової порожнини.
• Зрощення щільні і можуть повністю закривати порожнину матки, що призводить до значних порушень менструальних функцій і безпліддя.

Ця класифікація допомагає визначити підхід до лікування і прогноз для пацієнток з внутрішньоматковими синехіями.

Діагностика та підготовка до операції

Діагностика та підготовка до операції з видалення внутрішньоматкових синехій складається з таких етапів:

Діагностика

Спочатку пацієнтка отримує консультацію спеціаліста-гінеколога клініки «Medical Plaza», який уважно слухає всі скарги та проводить огляд на кріслі. Важливим етапом також є збір анамнезу життя, наявності хірургічних втручань та захворювань репродуктивної системи в минулому. За підозри наявності внутрішньоматкових синехій лікар може направити на такі додаткові обстеження:

• Гістеросальпінгографія. Рентгенологічне дослідження з введенням контрастної речовини для візуалізації маткової порожнини та фаллопієвих труб. Допомагає визначити форму, розмір і розташування спайок;
• Ультразвукове дослідження. Трансвагінальне УЗД дозволяє оцінити структуру матки та виявити патологічні зміни;
• Гістероскопія. Золоте стандартне діагностичне та лікувальне дослідження, що дозволяє візуально оцінити внутрішньоматкову порожнину та безпосередньо видалити спайки;
• Магнітно-резонансна томографія (МРТ). Допоміжний метод для уточнення діагнозу та визначення розташування спайок у складних випадках.

Підготовка до операції

Перед хірургічним видаленням спайок пацієнтка проходить комплексне обстеження здоровʼя, яке включає:

• Клінічні аналізи крові та сечі;
• Коагулограму;
• Аналізи на ВІЛ, гепатит, ІПСШ;
• ЕКГ;
• Вимірювання тиску та пульсу;
• Консультації суміжних фахівців.

Також перед хірургічним лікуванням можуть призначити гормональні препарати для підготовки ендометрію та антибактеріальні засоби для попередження розвитку інфекцій. Напередодні операції рекомендується легка вечеря, а в день операції – відмова від їжі та води. Перед втручанням необхідно провести базову гігієну зовнішніх статевих органів. Ці етапи дозволяють забезпечити максимальну безпеку та ефективність хірургічного втручання під час  видалення внутрішньоматкових синехій.

Лікування внутрішньоматкових спайок в клініці «Medical Plaza»

Лікування внутрішньоматкових спайок, відомих також як синдром Ашермана, включає кілька методів, спрямованих на відновлення нормальної анатомії та функції матки. Ось основні підходи:

1. Хірургічне лікування:

• Гістероскопія. Це основний метод, що використовується для діагностики і лікування внутрішньоматкових спайок. За допомогою гістероскопа лікар може візуалізувати спайки і розсікати їх спеціальними інструментами.
• Лапароскопія. У деяких складних випадках може використовуватися разом з гістероскопією для контролю стану матки зовні під час процедури.
• Внутрішньоматкові катетери або балони: Після операції можуть використовуватися для запобігання повторному зрощенню стінок матки;

 2. Фармакологічне лікування:

• Гормональна терапія. Після хірургічного втручання можуть бути призначені естрогени та прогестини для стимуляції відновлення ендометрія та зменшення ризику рецидиву спайок.
• Антибіотики. Якщо є ризик або наявність інфекції, можуть бути призначені антибіотики.

Рішення про методи лікування приймається індивідуально на основі ступеня вираженості спайок, симптоматики та репродуктивних планів пацієнтки.

Реабілітація

Термін реабілітаційного періоду залежить від обсягу та методу оперативного втручання. Використання гістероскопії для розсічення синехій дозволяє максимально скоротити термін відновлення, пацієнтка може повернутися додому через декілька годин після операції. Реабілітаційний період зазвичай триває 1-4 тижні, при цьому необхідно  дотримуватися таких правил:

• Відмовитися від статевих контактів перші 2 тижні;
• Уникати фізичних навантажень;
• Приймати рекомендовані ліки;
• Відмовитися від шкідливих звичок;
• Не плавати у відкритих водоймах;
• Не відвідувати сауни, бані;
• Відвідувати лікаря для профілактичних обстежень.

Дотримання цих рекомендацій допоможе зменшити ризик рецидиву та сприятиме успішному відновленню після операції.