Коагуляція шийки матки

Показання до проведення коагуляції

Коагуляція призначається при захворюваннях, патологіях шийки матки, які погано піддаються консервативній терапії, але можуть бути вилікувані без класичного хірургічного втручання:

• дисплазія 1 ступеня;
• ерозії та псевдоерозії;
• різні форми лейкоплакії (зроговіння епітелію);
• папіломи, кондиломи, поліпи, кістозні утворення;
• вогнища ендометріозу на ділянці шийки матки;
• деформації тканин шийки матки – грубі рубці, гіпертрофія шийкового епітелію;
• ерозійний ектропіон цервіксу – виворіт слизової шийкового каналу, що може виникати після пологів.

Ці ж захворювання є показаннями до конізації шийки матки. Але при коагуляції вплив зазвичай обмежується слизовою. При конізації висікають конусоподібний фрагмент зовнішньої частини шийки матки та цервікального каналу, що складається з епітелію та розташованої під ним сполучної тканини, глибина висічення – 2 см та більше. Процедура ефективна при дисплазії 2-3 ступеня та інших тяжчих патологіях. Оскільки видалені тканини можна направити до лабораторії для гістологічного дослідження, конізація є лікувальною та діагностичною процедурою.

Окрім захворювань, новоутворень і деформацій шийки матки коагуляція може призначатись при післяопераційних кровотечах з судин дрібного калібру, які неможливо перев’язати, затиснути.

Протипоказання

Коагуляція шийки матки не проводиться:

• при інфекційно-запальних гінекологічних процесах, ЗПСШ – до одужання, що підтверджується лабораторними аналізами;
• при злоякісних новоутвореннях шийки матки;
• при вагітності та в ранньому післяпологовому періоді (перші 3 місяці);
• під час менструації;
• при тяжких порушеннях згортання крові, схильності до кровотеч/тромбоутворення;
• пацієнткам, у яких встановлена внутрішньоматкова спіраль;
• пацієнткам з кесаревим розтином в анамнезі;
• при наявності кардіостимулятора (протипоказані методи електрохірургії, радіохірургії);
• при декомпенсованому цукровому діабеті.

Види коагуляції шийки матки

Коагуляція може здійснюватися різними методами:

• електрокоагуляція, або діатермокоагуляція шийки матки – припікання перемінним електричним струмом, після якого утворюється рубець. Один з найдавніших методів, що сьогодні майже не використовується через високу травматичність;
• радіохвильова – прицільний вплив на патологічні ділянки високочастотними коливаннями. Супроводжується мінімальним пошкодженням здорових тканин, забезпечує швидке відновлення без утворення рубців. Метод, що вважається золотим стандартом;
• аргоноплазмова – факел плазми, що утворюється в результаті впливу високочастотного електричного струму на мікрострумінь аргону, розсікає м’які тканин, запаює судини та дезінфікує операційне поле. Метод ефективний при глибині уражень до 3 мм, з дуже низьким ризиком ускладнень, але поки не дуже поширений в Києві через високу вартість обладнання та ціну процедури;
• лазерна вапоризація шийки матки – випаровування патологічних клітин і припікання судин під впливом променю лазера.

Близькі до коагуляції методи – хімічна каутеризація шийки матки (припікання кислотами) чи кріодеструкція – руйнування тканин під впливом низьких температур. Перша методика в наш час практично не використовуються через низьку ефективність і високу травматичність. Кріодеструкція ефективна лише при невеликому обсязі патологічних тканин, поверхневому ураженні, а відновлення після неї досить тривале, до 2 місяців.

Гінеколог може призначати радіохвильову, аргоноплазмову чи лазерну коагуляцію шийки матки жінкам, що не народжували. Після такого лікування не утворюються рубці, не знижується еластичність шийки матки, жінка може завагітніти природним шляхом, виносити та народити дитину (якщо немає інших факторів безпліддя). А ось діатермокоагуляція чи хімічне припікання може стати на заваді репродуктивним планам.

Діагностика та підготовка до коагуляції

Перед проведенням коагуляції обов’язково здійснюється діагностика, що дозволяє впевнитись у відсутності протипоказань до коагуляції шийки матки та визначити, який метод (коагуляцію чи конізацію) більш доцільно використовувати. Складові діагностики:

• огляд на гінекологічному кріслі;
• кольпоскопія;
• аналіз мазка на флору (бакпосів) і ПАП-тест;
• загальні аналізи крові та сечі;
• коагулограма;
• аналізи на інфекції (сифіліс, ВІЛ, гепатити тощо);
• за потреби – тест на вагітність;
• за показаннями – УЗД органів малого тазу.

Якщо протипоказань не виявлено, процедура проводиться в інтервалі з 5 по 10 день менструального циклу. Напередодні коагуляції необхідно:

• протягом 2-3 днів утримуватись від статевого життя, виключити використання тампонів, вагінальних свічок і спринцювання;
• дотримуватись легкої дієти, не переїдати, виключити продукти, що можуть викликати метеоризм, останній раз поїсти ввечері;
• виконати гігієнічні процедури без використання миючих засобів.

Коагуляція шийки матки в «Medical Plaza Kyiv»

У клініці Medical Plaza в Києві проводиться радіохвильова коагуляція шийки матки.

1. Жінка розташовується у гінекологічному кріслі як для огляду.
2. Вводиться гінекологічне дзеркало для контролю процедури, виконується місцева анестезія шийки матки.
3. Хірург наближає радіоніж до проблемної ділянки, під впливом радіохвиль всередині клітин підвищується тиск та температура, патологічні тканини випаровуються, а дрібні кровоносні судини коагулюються. В результаті мінімізується ризик кровотечі, здорові тканини знезаражуються, але не зазнають термічного пошкодження.

Процедура проводиться в амбулаторних умовах, триває в середньому 15-30 хвилин (тривалість залежить від розмірів ділянки втручання), після чого жінка може повертатись додому.

Реабілітація після коагуляція

Процедура коагуляції може супроводжуватись незначними тягнучими болями, як під час менструації. Болісні дискомфортні відчуття можуть тривати кілька днів після процедури, також можлива поява прозорих виділень з кров’янистими включеннями. Коагуляція шийки матки може призвести до тимчасового збою менструального циклу, але вже з наступного місяця цикл має стабілізуватись.

Відновлення слизової після радіохвильової коагуляції зазвичай триває до 4 тижнів. До повного загоєння необхідно:

• утримуватись від статевої близькості;
• не приймати ванну, не купатись у водоймах і не плавати в басейні;
• уникати перегріву, не відвідувати бані, сауни, солярій, пляж;
• обмежувати фізичні навантаження;
• приймати призначені лікарем медикаменти.

Після малоінвазивної операції лікар призначає дату контрольного прийому. Якщо біль посилюється, виділення рясні, переважно кров’янисті, з неприємним запахом, необхідно негайно звернутись до гінеколога.