Лікування опущення стінок піхви

Опущення стінок вагіни є результатом порушення функції м’язово-зв’язкового апарату малого таза та розглядається як різновид тазової грижі. Опущення та пролапс піхви супроводжується опущенням матки, також разом з цим часто змінюється положення та порушуються функції інших тазових органів, що належать до сечовивідного, шлунково-кишкового тракту.

Причини опущення стінок піхви

Опущення піхви є наслідком зниження тонусу вагінальних м’язів, розтягнення зв’язок. Розвиток опущення стінок вагіни зазвичай пов’язаний з комбінацією кількох факторів, серед яких:

• розтягнення м’язів після пологів. Великий плід, стрімкі, травматичні пологи, ручні маніпуляції (акушерська допомога) під час пологів, збільшена тривалість другого періоду пологів (вигнання плоду) підвищують ризик опущення стінок вагіни. Чим більше доношених вагітностей та вагінальних пологів в анамнезі жінки, тим вище ймовірність опущення та випадіння піхви;
• підвищений внутрішньочеревний тиск, спричинений тяжкою фізичною працею, частими закрепами та здуттям живота, пухлинами черевної порожнини, виснажливим кашлем та іншими факторами;
• вроджений генетично обумовлений дефект синтезу колагену, що призводить до слабкості сполучної тканини;
• хірургічні втручання на органах малого таза, що супроводжуються травмуванням м’яких тканин, зв’язок;
• вікові зміни тканин піхви та м’язово-зв’язкового апарату, обумовлені скороченням продукції естрогену;
• застійні процеси в органах малого тазу через малорухомий спосіб життя;
• ожиріння або сильне схуднення, виснаження, а також різкі коливання маси тіла.

Основні симптоми

Опущення піхви може мати досить тривалий перебіг без виражених симптомів. Запідозрити опущення стінок вагіни дозволяють такі ознаки:

• відчуття стороннього тіла в зоні промежини, розпирання, дискомфорт;
• тягнучі болі внизу живота, що віддають у поперек;
• розвиток хронічних закрепів, неконтрольоване відходження газів при напруженні;
• близько 30% жінок з опущенням піхви скаржаться на болі, дискомфортні відчуття, звуки хлюпання при статевому акті, відсутність задоволення, зниження лібідо;
• можливі різноманітні порушення сечовипускання – стресове нетримання (при чханні, кашлі, сміху), утруднене, подовжене сечовипускання, відчуття неповного випорожнення, підтікання сечі, раптові позиви.

Класифікація опущення стінок вагіни

Існують різні класифікації опущення піхви, зокрема іноді використовується класифікація за анатомічними ділянками:

• цистоцеле – опущення передньої стінки вагіни та/або частини сечового міхура;
• ректоцеле – опущення задньої стінки піхви та/або передньої стінки прямої кишки;
• ентероцеле – опущення заднього склепіння піхви;
• неповне випадіння матки – тіло матки залишається у піхві, а шийка зсувається до її отвору чи виходить назовні;
• повне випадіння матки (шийки та тіла). Пролапс матки може бути таким, що вправляється, чи що не вправляється.

Гінекологи частіше використовують міжнародну класифікацію POP-Q, що ґрунтується на кількох анатомічних орієнтирах, зокрема оцінюється розташування найнижчої точки піхви, що опускається, відносно залишків гімену (дівочої пліви). Виділяють 0 ступінь опущення, тобто його відсутність, нормальне положення піхви та геніталій, а також 4 стадії (ступеня) опущення піхви:

1. Частина піхви, що зсунулась найнижче, знаходиться мінімум на 1 см вище гімену.
2. Найнижча точка піхви знаходиться трохи вище чи нижче гімену, відстань між ними менше 1 см.
3. Частина піхви, що випадає, зміщена нижче гімену на 1 см та більше, але загальне вкорочення піхви не перевищує 2 см.
4. Повне випадання з вкороченням на 2 та більше см.

Діагностика пролапсу стінок піхви

Опущення та випадання стінок піхви діагностує лікар-гінеколог. Основні складові діагностики:

1. Збір анамнезу, уточнення скарг, оцінка симптомів за допомогою спеціальних опитувальників.
2. Комплексний огляд у положенні стоячи та на гінекологічному кріслі з визначенням стадії опущення.
3. Проведення кашльового тесту, проби Вальсальви для виявлення стресового нетримання сечі.

Також можуть призначатися:

• розширена кольпоскопія;
• цитологія мазка, взятого з ділянок, де утворились виразки (за наявності);
• прицільна біопсія шийки матки та гістологічне дослідження біоптату;
• УЗД та/або МРТ органів малого таза;
• консультації суміжних фахівців – уролога, проктолога – та проведення призначених ними обстежень –комплексного уродинамічного дослідження, анальної манометрії, дефекографії.

Можливі ускладнення

Опущення та пролапс стінок піхви загрожують такими ускладненнями:

• тяжкі порушення сечовипускання та дефекації – нетримання сечі, калу, повна обструкція сечового міхура, неможливість дефекації без ручної допомоги;
• повне випадіння матки;
• запалення сечовивідних шляхів внаслідок застою сечі та приєднання вторинної інфекції, розвиток циститу, пієлонефриту;
• гідронефроз – розширення ниркових лоханок і чашок, що прогресує;
• гідроуретер – аномальне розширення сечоводу, що перешкоджає повному випорожненню;
• декубітальна виразка матки.

Лікування опущення стінок піхви в клініці «Medical Plaza Kyiv»

Тактика, тривалість і ціна лікування опущення стінок піхви значною мірою залежать від того, на якій стадії було діагностовано захворювання. На 1-2 стадії досить ефективною є консервативна терапія, на 3-4 показана хірургічна операція.

Методи лікування:

• лікувальна гімнастика – виконання вправ для зміцнення м’язів тазового дна;
• встановлення гінекологічного песарію – кільця, що підтримує стінки піхви;
• за показаннями – гормональна терапія, спрямована на підвищення рівня естрогену;
• носіння білизни-бандажа (еластичних трусів із завищеною талією), допоміжний метод терапії, що застосовується перед операцією чи встановленням песарію;
• дієтотерапія, спрямована на зниження внутрішньочеревного тиску, профілактику закрепів і метеоризму;
• лазерна корекція – найефективніший сучасний метод лікування, малоінвазивна альтернатива класичним хірургічним операціям. Вплив лазерного променю стимулює продукцію колагену та еластану, покращує кровообіг, допомагає нормалізувати функції м’язів і зв’язок.

Також виконуються різноманітні хірургічні втручання – пластика піхви з висіченням надлишкових тканин, фіксація стінок піхви та матки в анатомічно правильному положенні, часткова облітерація піхви (склеювання її стінок). Серед них є операції, що виконуються з вагінальним чи абдомінальним (через черевну стінку) доступом, останні поділяються на лапароскопічні (через невеликі розрізи, проколи) та лапаротомічні (відкриті). При опущені піхви та матки проводяться як органозберігаючі операції, так і операції з видалення матки. Хірург-гінеколог обирає операцію з урахуванням віку пацієнтки, її репродуктивних планів, ступеня опущення та локалізації патологічного процесу (опущення передньої, задньої стінки піхви, ізольоване опущення матки тощо).

Профілактика захворювання

Для запобігання опущенню стінок вагіни рекомендується:

• дозувати фізичне навантаження, уникати важкої фізичної праці, підняття тяжкостей;
• змінити роботу, що вимагає тривалого перебування у статичному положенні стоячи чи сидячи;
• раціонально харчуватись, контролювати масу тіла, уникати ожиріння, різкого схуднення/набору ваги;
• попереджати та лікувати захворювань ШКТ, що супроводжуються закрепами, метеоризмом;
• регулярно проходити гінекологічні огляди, при виявленні перших ознак опущення стінок піхви розпочинати призначене гінекологом лікування.

Існують деякі фактори, що не піддаються модифікації – вроджена слабкість сполучної тканини, вікова атрофія тканин. Але навіть у таких випадках своєчасне звернення до лікаря дозволяє уповільнити прогресування опущення піхви та запобігти його ускладненням.