Непрохідність маткових труб

Причини виникнення

Фахівці зазвичай не розглядають непрохідність труб як самостійне захворювання. Стан вважається наслідком інших патологій репродуктивних органів. Воно може з'явитися у будь-якому віці, навіть у наймолодших дівчат. Основними причинами непрохідності труб вважаються:

• запально-інфекційні захворювання сечостатевої сфери;
• ендометріоз;
• ЗПСШ;
• оперативні втручання;
• інвазивні гінекологічні процедури (гістероскопія);
• ускладнення після абортів;
• тяжкі пологи;
• гідросальпінкс;
• гормональні порушення;
• неправильне встановлення та використання внутрішньоматкової спіралі;
• спайковий процес;
• ендокринні збої;
• порушення іннервації труб;
• пухлини, кісти, поліпи;
• вроджені аномалії;
• хронічний стрес;
• міома матки;
• апендицит;
• полікістоз яєчників;
• абсцеси, гематоми;
• проведення стерилізації;
• перекрут, спазм або компресія фалопієвих труб;
• порушення нервової регуляції.

Клінічні симптоми

Закупорка маткових труб нерідко протікає безсимптомно. Пацієнтки можуть роками не підозрювати наявність проблеми. Приводом для звернення до фахівця зазвичай стає відсутність вагітності протягом тривалого періоду при регулярному статевому житті.

По мірі прогресування патологічного процесу можуть з'являтися скарги на:

• болючі відчуття внизу живота;
• незвичні виділення з піхви;
• дисменорею;
• поліурію;
• здуття живота, запори, діарея;
• альгоменорею;
• диспареунію;
• підвищення температури;
• хронічну втому.

Класифікація

За ступенем вираженості патологічний процес буває двох типів:

• частковим;
• повним.

Повна непрохідність маткових труб характеризується тотальним перекриттям каналу. І тут ймовірність настання зачаття виключена.

Часткова непрохідність маткових труб характеризується звуженням просвіту каналу. Є високий ризик розвитку позаматкової вагітності.

Залежно від етіології патологія буває органічною та функціональною. У першому випадку проблема пов'язана з різними анатомічними перешкодами на шляху проходження яйцеклітини до матки. Це можуть бути спайки, поліпи, скупчення рідини, запалення.

Функціональна непрохідність характеризується порушенням нормальної перистальтики органу, що виникає на тлі гормональних дисфункцій. Патологія може мати односторонній чи двосторонній характер. Якщо яйцеклітина після овуляції потрапила до здорової труби, вона може бути успішно запліднена та імплантована в матку. Якщо ж діагностовано непрохідність обох маткових труб, йдеться про безпліддя.

Захворювання розвивається у чотири основні стадії:

1. Мінімальна кількість спайок.
2. Складчастість збережена. Відділ, що прилягає до яєчника, стає непрохідним.
3. Складки слизової оболонки піхви зруйновані. Більшість поверхні оповита спайками.
4. Просвіт повністю заповнений рідиною, яєчник практично тотально покритий спайками.

Чим небезпечна

Якщо прохідність порушена, яйцеклітина та сперматозоїд не зможуть зустрітися, а отже, зачаття не відбудеться. Якщо ж воно все ж таки відбулося, запліднена клітина просто не зможе «дістатись» до матки і застрягне в трубі, що загрожує розвитком позаматкової вагітності. Стан характеризується появою наступних симптомів:

• гострі болі внизу живота;
• нудота;
• кров'янисті виділення;
• запаморочення;
• підвищення температури;
• тахікардія;
• артеріальна гіпотонія;
• втрата свідомості.

Трубна вагітність потребує екстреної госпіталізації. Якщо вчасно не вжити заходів, можливий летальний кінець.

Діагностика

Для з'ясування найімовірніших причин може бути призначений цілий комплекс діагностичних досліджень:

• гістеросальпінгографія;
• соногістеросальпінгоскопія;
• лапароскопія;
• трансвагінальна гідролапароскопія;
• мазок на флору та онкоцитологію;
• аналіз на ЗПСШ;
• ЗАК;
• визначення гормонального фону;
• бактеріологічне дослідження;
• ПЛР;
• фолікулометрія для жінок;
• спермограма для чоловіків.

Велике значення у діагностиці захворювання має гістеросальпінгографія. Це рентгенографічне дослідження з контрастним посиленням, за допомогою якого можна одержати знімки анатомічних структур. Процедура дозволяє не тільки визначити сам факт наявності проблеми, а й ступінь виразності, і навіть локалізацію патологічного процесу.

Соногістеросальпінгоскопія – це менш проста процедура. У цьому випадку для отримання знімків використовується ультразвуковий прилад, а замість контрастної речовини можна використовувати звичайний фізіологічний розчин. З точки зору безпеки процедура виграє, оскільки не потребує рентгенівського опромінення. До загальних переваг обох процедур можна віднести:

• швидке виконання;
• неінвазивність;
• мінімальні ризики ускладнень;
• гарна переносимість;
• відсутність потреби у знеболюванні.

Для уточнення діагнозу часто не обійтись без діагностичної лапароскопії. Тільки ця процедура може надати точну інформацію про характер непрохідності та можливість її лікування. При цьому лапароскопія є інвазивним дослідженням, що вимагає попередньої підготовки. Процедура проводиться під анестезією та вимагає проведення невеликих проколів на передній черевній стінці.

У ході лапароскопії можна не тільки оцінити стан внутрішніх органів, але і при необхідності видалити спайки або осередки ендометріозу, які спричинили розвиток спайок. У деяких випадках може призначатися трансвагінальна гідролапароскопія. Під час цієї процедури внутрішні органи видно за допомогою відеокамери через невеликий розріз у піхві.

Лікування

Для боротьби з непрохідністю труб використовується комплекс заходів, спрямованих на ліквідацію основної причини, що спричинила дане ускладнення, покращення загального самопочуття та відновлення репродуктивної функції.

Консервативна терапія

Ефективна виключно на початку патологічного процесу. З її допомогою фахівцям вдається усунути інфекційно-запальний процес і усунути деякі причини непрохідності, наприклад, гормональні порушення. Проте впоратися з механічною непрохідністю консервативна терапія не в змозі.

Пацієнтам можуть бути призначені такі групи лікарських препаратів:

• антибіотики;
• імуномодулятори;
• гормони;
• ферменти;
• анальгетики;
• НПЗП;
• жарознижувальні;
• вітаміни.

Затребуваними є і фізіотерапевтичні методи лікування при непрохідності маткових труб. Гарні результати показали такі процедури: електрофорез, електростимуляція, грязьові аплікації, УВЧ-терапія, вібраційний та гінекологічний масаж. На всьому етапі консервативного лікування статеві контакти заборонені.

Хірургічне втручання

У разі рубцевих деформацій, розвитку структурних змін, ендометріоїдних розростань потрібне оперативне втручання. Його обсяги залежать від причини та виразності патологічного процесу.

Фахівці віддають перевагу малоінвазивним лапароскопічним операціям, які не вимагають розрізів на шкірі, а проводяться через невеликі проколи. Вони відрізняються швидким відновленням та мінімізують розвиток ускладнень. При цьому після лапароскопічної операції велика ймовірність вторинного розвитку спайкового процесу на місцях, які зазнали хірургічного втручання.

Вже на другу добу після лапароскопічної операції пацієнтки можуть вирушати додому. Протягом місяця рекомендується обмежити фізичні навантаження, статеві контакти, відвідування лазні, сауни, громадських басейнів. Планувати вагітність дозволено не раніше, ніж через місяць-півтора.

У разі повної непрохідності труб операція не дасть бажаного результату. Навіть при видаленні спайок репродуктивна функція вже не відновиться. Пов'язано це з тим, що в процесі імплантації заплідненої яйцеклітини беруть участь вії, які вистилають фалопієві труби зсередини. Сучасні технології не в змозі відновлювати їхню функцію, тому зачаття може так і не настати. Якщо вагітність все ж таки відбулася після операції, вже в перший тиждень після зачаття необхідно провести УЗД, щоб переконатися у відсутності позаматкової вагітності.

ЕКЗ

Якщо, незважаючи на всі спроби, вагітність так і не настає, парам рекомендується процедура ЕКЗ. Штучне запліднення ефективне навіть за повної непрохідності труб. У деяких випадках, щоб уникнути виникнення позаматкової вагітності перед процедурою ЕКЗ можуть провести сальпінгектомію (видалення фалопієвих труб). Єдиним мінусом такої операції є неможливість у майбутньому завагітніти природним шляхом.

Процедура ЕКЗ проводиться суворо по етапам:

1. Стимуляція яєчників. Проводиться за допомогою гормональної терапії.
2. Пункція фолікулів для забору дозрілих яйцеклітин. Проводиться під контролем УЗД.
3. Запліднення сперматозоїдами партнера.
4. Культивування ембріонів в інкубаторах.
5. Підсадка одного-двох ембріонів у порожнину матки. Для перенесення використовуються найбільш життєздатні ембріони.

Успіх штучного запліднення безпосередньо пов'язаний із різними факторами, серед яких вік пацієнтки, загальний стан здоров'я, причини непрохідності, давність проблеми безпліддя.

Профілактика

В якості профілактики трубної непрохідності можна використовувати такі рекомендації:

• грамотне лікування інфекційно-запальних процесів;
• мінімізація стресових ситуацій;
• регулярні профілактичні огляди гінеколога;
• лікування у висококваліфікованих спеціалістів;
• відмова від безладних статевих зв'язків;
• дотримання лікарських призначень у післяопераційному періоді;
• використання бар'єрних методів контрацепції;
• відмова від самолікування.

Де лікувати

Для лікування непрохідності маткових труб звертайтесь до клініки Medical Plaza. Наш центр оснащений власною лабораторією та найновішим обладнанням за останнім словом техніки. Це дозволяє нам проводити ретельну діагностику та з високою точністю встановлювати причини трубної непрохідності. У нас працюють найкращі гінекологи міста з великим досвідом роботи.

Серед наших головних переваг:

• Комплексне обстеження.
• Найбільш щадні методи лікування.
• Висока компетентність.
• Комфорт та безпека.
• Легке відновлення.
• Прийнятні ціни.

Ви можете спокійно довірити своє здоров'я справжнім професіоналам своєї справи із клініки Medical Plaza. Наші фахівці допоможуть реалізувати репродуктивний потенціал - зачати, виносити та народити здорового малюка. Все, що від вас вимагається - це записатися на прийом до одного з наших гінекологів, все інше зроблять наші спеціалісти!